Шановні науковці, викладачі, здобувачі та всі хто цікавиться кримінальним правом! Пропонуємо вам онлайн словник кримінальне право терміни у якому знаходяться в єдності з іншими науками 12.00.08 спеціальності. Вся інформація чітко узгоджена між собою. До вашої уваги пропонується безліч термінів та понять з кримінального права. У словнику з кримінального права реалізовано систему гіперпосилань. Користуючись нею, ви швидко знайдете інформацію яка вас цікавить та побачите пов’язані між собою поняття.
Введіть термін, який ви шукаєте нижче
Словник кримінальне право – як користуватись?
Нижче у вигляді “живої стрічки” представлені останні публікації у словнику. Наш словник кримінальне право постійно поповнюється новими термінами, авторськими визначеннями понять. Для більшості термінів вказується не лише визначення поняття, але й розгорнутий опис, науковці, які вивчали ту чи іншу проблему, перелік захищених дисертацій у відповідній сфері.
Корситуючись словником кримінального права – ви можете додавати коментарі до будь-якого терміну. Ви також можете направляти пропозиції, щодо його вдосконалення та адміністрування (розділ контакти). Сподіваємось, що цей словник з кримінального права стане вам у нагоді та допоможе знайти інформацію яка вас цікавить!
Необхідна оборона у кримінальному праві розглядається як: 1) право людини вжити заходів оборони від суспільно небезпечного посягання незалежно від того, чи має вона можливість уникнути посягання або звернутись за допомогою до представників влади чи інших осіб; 2) одна з обставин, що виключає злочинність діяння; 3) конкретні дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та
Необхідний причинний зв’язок за наявності особливих умов на боці потерпілого – це такий вид причинного зв’язку між діянням та наслідками, який характеризується наявністю особливих умов, і має місце у тих випадках, коли такі умови виступають каталізаторами (прискорювачами) настання суспільно небезпечних наслідків (наприклад, хвороба потерпілого, або стан сп’яніння тощо). Наприклад, особа завдає незначних побоїв потерпілому долонею
Необхідний причинний зв’язок при співучасті – це такий вид причинного зв’язку між діянням та наслідками, який виникає при співучасті у вчиненні злочину між діяннями та суспільно-небезпечними наслідками, що настали, при якому дії окремих співучасників злочину (зокрема, організатора, підбурювача, пособника) перебувають у причинному зв’язку зі злочином, вчиненим виконавцем. Необхідний причинний зв’язок при співучасті є найбільш значним
Безпосередній причинний зв’язок – іноді у кримінально-правовій літературі називається ще «Прямим» або «Причинним зв’язком при безпосередньому заподіянні», є таким видом причинного зв’язку між діянням та наслідками, при якому вчинення певного діяння прямо (безпосередньо) призводить до настання конкретних суспільно-небезпечних наслідків (наприклад, особа вчинює постріл з рушниці, яким заподіює смерть, або особа наносить удар рукою, і цим
Причинний зв’язок – це об’єктивно існуючий зв’язок між злочинним діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками, наявність якого є обов’язковою умовою для притягнення особи до кримінальної відповідальності, якщо склад злочину за конструкцією об’єктивної сторони є матеріальним. Причинний зв’язок розглядається як одна з факультативних ознак об’єктивної сторони складу злочину. Причинний зв’язок у складі злочину Найчастіше
Термін діяння у кримінальному праві розглядається в декількох аспектах: 1) в якості вольової усвідомленої поведінки (вчинку) особи, яка безпосередньо спрямована на спричинення певних негативних наслідків; 2) в якості синоніму до поняття «злочин». Ознаки діяння Для діяння, як вольової усвідомленої поведінки, характерною є наявність об’єктивних і суб’єктивних ознак. Об’єктивні ознаки включають фізичні рухи, здійснювані тими чи іншими
Дія – це активна, свідома, суспільно небезпечна, протиправна поведінка суб’єкта. Дія є найпоширенішою формою суспільно небезпечного діяння. Переважна більшість злочинів може бути вчинена виключно шляхом дії. Дія (та бездіяльність) у кримінальному праві розглядається в контексті такого поняття як діяння, і є обов’язковим елементом (ознакою) будь-якого складу злочину. Дія як обов’язкова ознака об’єктивної сторони Сутність дії пов’язана з
Бездіяльність, як ознака складу злочину – це суспільно небезпечна і протиправна, вольова пасивна поведінка, що виражається в не вчиненні суспільно корисної дії, яку особа могла і повинна була вчинити в силу покладених на неї правових обов’язків. Бездіяльність є формою суспільно небезпечного діяння (поряд з дією), є обов’язковим елементом (ознакою) складу будь-якого злочину, та розглядається в
Безпосередній основний об`єкт – це суспільні відносини, інтереси, блага, на які безпосередньо здійснюється суспільно небезпечне посягання або які безпосередньо ставляться під загрозу суспільно небезпечного посягання. Саме безпосередній основний об`єкт визначає суспільну небезпечність відповідного злочину та місце кримінально-правової норми в системі Особливої частини кримінального закону. Визначення безпосереднього основного об`єкту дозволяє встановити кримінально-правову норму, за якою необхідно
Безпосередній додатковий факультативний об’єкт – це суспільні відносини, інтереси, блага, на які посягання поряд із безпосереднім основним об’єктом (див. Безпосередній основний об’єкт) іноді здійснюється, а іноді – ні. Встановлення безпосереднього додаткового факультативного об’єкту допомагає правильно кваліфікувати злочин. Прикладом безпосереднього додаткового факультативного об’єкту може бути склад такого злочину як хуліганство, де злочинні дії винного передусім спрямовані на
Безпосередній додатковий обов’язковий об’єкт – це суспільні відносини, інтереси, блага, посягання на які не є суттю відповідного злочину, та вони порушуються або ставляться під загрозу порушення поряд з основним безпосереднім об’єктом (див. Безпосередній основний об’єкт). Безпосередній додатковий обов’язковий об’єкт завжди має місце при вчиненні злочину і його відсутність тягне за собою, відповідно, відсутність певного злочину.
Безпосередній додатковий об`єкт – це суспільні відносини, інтереси, блага, на які безпосередньо не здійснюється суспільно небезпечне посягання або які безпосередньо не ставляться під загрозу такого посягання, однак посягання на них у будь-якому випадку здійснюється поряд із безпосереднім основним об’єктом (див. Безпосередній основний об’єкт). Іншими словами, це суспільні відносини, інтереси, блага, посягання на які не є
Безпосередній об`єкт злочину – це частина родового об’єкту, конкретні суспільні відносини, інтереси, блага, цінності на які здійснюється посягання в межах певної злочинної дії або бездіяльності. Іншими словами, під безпосереднім об’єктом мають на увазі ті суспільні відносини, що поставлені під охорону певного кримінального закону. Саме безпосередній об`єкт злочину має найважливіше значення для правильної кваліфікації діянь. Погляди на безпосередній
Об’єкт злочину – це кримінально-правова категорія, що використовується для позначення суспільних інститутів, яким заподіюється шкода внаслідок вчинення злочину. У значній частині джерел навчального та навіть наукового характеру вказується, що об’єктом злочину «є те, на що посягає злочин і завдає шкоди (чи створює загрозу її заподіяння)». Вчення про об’єкт злочину Необхідно враховувати, що вчення про об’єкт
Безпорадний стан – це обумовлена об’єктивними та суб’єктивними факторами нездатність потерпілої від злочину особи в повній мірі (чи взагалі) усвідомлювати характер і значення вчинюваних проти неї злочинних дій, чинити опір або уникнути злочинного посягання, в той час як особа, яка вчинювала посягання могла і повинна була усвідомлювати, що потерпіла особа перебуває в такому стані. Чинники,