це один з різновидів замаху на злочин (див. Замах на злочин), який характеризується тим, що особа виконує усі дії, які вважає необхідними для доведення злочину до кінця (у злочинах з матеріальним складом – для настання суспільно небезпечних наслідків), але злочин не стає закінченим з причин, які не залежать від її волі. Інколи, у кримінально правовій літературі закінчений замах називають «невдалим замахом», що достатньо вдало показує його сутність.
Зміст
Закінчений замах: приклад
Характерним прикладом закінченого замаху є ситуація, коли винний з метою вбивства робить постріл у потерпілого, однак не влучає в нього або ранить його (при цьому, винний вчинює все для того, щоб вбити потерпілого, однак смерть не настає через причини, що не залежали від його волі, і злочин не доводиться до кінця).
Кваліфікація дій при закінченому замаху
У тих випадках, коли закінчений замах являє собою невдалу спробу вчинити злочин з матеріальним складом, та при цьому заподіюється шкода, що є ознакою іншого закінченого складу злочину (наприклад, особа при вбивстві влучає в потерпілого, однак не вбиває його, а заподіює йому тяжкі тілесні ушкодження), дії винного належить кваліфікувати як закінчений замах на вчинення більш тяжкого злочину (в наведеному вище прикладі – вбивства).
Закінчений замах характеризується більшим ступенем суспільної небезпечності у порівнянні з незакінченим замахом, адже є більш наближеним до моменту фактично завершеного посягання. Цей вид замаху, як правило, виключає можливість добровільної відмови від доведення злочину до кінця, однак з цього правила існують окремі виключення (див. більш докладно поняття добровільна відмова).
