це соціально-політична характеристика ставлення особи, яка вчинила злочин, до вчиненого діяння та його наслідків. Історично склались три основні точки зору на питання винності: 1) поняття винності виділяти та використовувати взагалі недоречно (тому що особа, яка вчинює діяння, з суб’єктивної сторони (тобто при наявності умислу або необережності) є завжди винною також і в соціально-політичному аспекті); 2) поняття винність є більш широким та охоплює, в тому числі, й «вину» (при цьому, діяння особи, яка є винною у соціально-політичному аспекті, завжди характеризуються і юридичною виною); 3) поняття винності та «вини» необхідно розрізняти (ці поняття відображають окремі аспекти злочину та його складу, при цьому, наявність вини та винності слід встановлювати окремо). Окремі вчені вказують на те, що законодавець часто окреслюючи «вину», на увазі (у тексті) має саме винність (В. Навроцький).
Відмежування понят вина та винність
При розрізненні понять вини та винності, необхідно виходити з такого: 1) якщо «вина» є юридичною, то винність є соціально-політичною характеристикою вчиненого; 2) «вина» виступає якісною оцінкою внутрішнього ставлення особи до вчинюваного, а винність виступає кількісною оцінкою посягання; 3) «вина» встановлюється лише на підставі ознак, які визначені у кримінальному законі, в той же час, винність визначається з урахуванням окремих факторів, що виходять за межі закону, і є відображенням відповідних інтересів на певний момент.
Обґрунтованою можна вважати точку зору про те, що винність та вина характеризують одне і те саме явище, однак з різних позицій.
