це термін, який зустрічається у кримінально правовій літературі, для позначення виходу за межі домовленості (змови на вчинення злочину – див. відповідне поняття) інших (всіх крім виконавця) співучасників злочину. При цьому, вказується, що можливі ексцеси пособника, підбурювача та організатора. Також, при виділенні поняття ексцес співучасника вказується, що ексцес виконавця (див. Ексцес виконавця) входить до більш широкого поняття – ексцес співучасника.
Ексцес співучасника – приклад
Характерним прикладом ексцесу співучасника може бути ситуація, при якій Х., маючи умисел заволодіти приватизованою квартирою Л., щоб полегшити вчинення цього злочину вирішив організувати викрадення останнього. З цією метою Х. запропонував своїм знайомим К., В. і О. викрасти Л., при цьому не повідомивши їм про свій намір заволодіти квартирою Л.
Критика виділення поняття “ексцес співучасника”
Необхідно враховувати, що практика виділення ексцесу співучасника доволі часто зазнає обґрунтованої критики у кримінально правовій літературі, зокрема, справедливо вказується, що стосовно ексцесу (до того злочину, що саме і складає зміст ексцесу) будь-який співучасник є виконавцем, оскільки саме він вчиняє дії, що утворюють об’єктивну сторону злочину, який є наслідком ексцесу.
У зв’язку із цим, виділення окремого поняття ексцесу співучасника вбачається спірним.
