це одне зі спеціальних питань відповідальності за співучасть (див. Спеціальні питання відповідальності за співучасть), яке виокремлюється кримінально правовою теорією та судовою практикою, і полягає у остаточному припиненні співучасниками (або деякими з них) за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вони усвідомлювали можливість доведення злочину до кінця.
Зміст
Поняття добровільна відмова співучасників у кримінальному праві
Добровільна відмова співучасників, на відміну від добровільної відмови (див. Добровільна відмова), має особливості, які в загальному виді можна звести до того, що:
- відмова від продовження злочину одного із співучасників злочину не означає відмови інших співучасників;
- відмова від злочину співучасника вимагає, як правило, вчинення активних дій;
- за часом, відмова співучасників від злочину можлива лише до моменту вчинення дій виконавцем.
Добровільна відмова співучасників: види та ознаки
З урахуванням виконуваних ролей та видів співучасників (див. Види співучасників), добровільна відмова співучасників у кримінально правовій теорії та судовій практиці розглядається в контексті: 1) добровільної відмови виконавця; 2) добровільної відмови організатора; 3) добровільної відмови пособника; 4) добровільної відмови підбурювача (див. відповідні терміни).
При цьому, необхідно враховувати, що добровільна відмова співвиконавця має певні особливості у порівнянні до добровільної відмови виконавця (див. Добровільна відмова співвиконавця). Також, окремо виділяють питання добровільної відмови «бажаного» співучасника (див. Добровільна відмова «бажаного» співучасника).
