це один із різновидів конкуренції кримінально-правових норм (див. Конкуренція кримінально-правових норм), що виділяється окремими вченими (М. Коржанський та ін.), яка виникає у зв’язку з тим, що злочин заподіює суспільно небезпечну шкоду не одному, а кільком об’єктам одночасно. Виділення такого виду конкуренції підтримується не великою кількістю науковців.
Виділення конкуренції безпосередніх об’єктів посягання різних кримінально-правових норм
Автори, які виділяють даний вид конкуренції, зазвичай, вказують на те, що він є нічим іншим, аніж конкуренція частини і цілого (див. Конкуренція частині і цілого), і наголошують на необхідності застосування саме такого терміну як конкуренція безпосередніх об’єктів посягання різних кримінально-правових норм.
Критика даного підходу (виділення даного виду конкуренції) ґрунтується на тому, що, як справедливо вказується (О. Марін та ін.), за своєю природою, конкуренція можлива лише між кримінально-правовими нормами і не можлива між об’єктами кримінально-правової охорони цих норм.
При цьому, кримінальний закон, який містить кримінально-праві норми, охороняє суспільні відносини різної складності, різного рівня їхньої організації та соціальної значущості.
Самі ж суспільні відносини об’єктивно не здатні конкурувати між собою.
