від лат. concurrere – збігатися, зводитися, одночасно відбуватися, суперечити; Таким чином, конкуренція кримінально-правових норм – це зумовлена наявністю в кримінальному законодавстві принаймні двох кримінально-правових норм, спрямованих на врегулювання одного питання, нетипова ситуація в правозастосуванні, коли при кримінально-правовій оцінці одного суспільно небезпечного діяння на застосування претендують дві (або більше) функціонально пов’язані чинні кримінально-правові норми.
Зміст
Визначення поняття конкуренція кримінально-правових норм
Існують різні точки зору на визначення поняття конкуренція кримінально-правових норм, зокрема, вказується, що це:
- ситуації, коли вчиняється один злочин (на відміну від сукупності, повторності та рецидиву), який одночасно містить ознаки двох або більше кримінально-правових норм, і лише одна норма підлягає застосуванню (В. Кудрявцев);
- ситуація, що виникає лише тоді, коли було вчинено один злочин (на відміну від повторності чи сукупності злочинів), але такий злочин має ознаки, передбачені двома (кількома) кримінально-правовими нормами (М. Коржанський);
- наявність кількох статей (частин статей, пунктів статей) Особливої частини, які одночасно передбачають (охоплюють) діяння, яке підлягає кримінально-правовій кваліфікації (В. Навроцький);
- такий стан, коли при кваліфікації злочинного діяння або вирішення іншого питання виявляється, що на застосування до даного конкретного випадку претендують дві або більше кримінально-правові норми, які співпадають або розходяться за змістом і розраховані на врегулювання з однаковою або різною повнотою розглядуваного питання (Г. Болдарь та ін.)
Конкуренція кримінально-правових норм в законодавстві
Норми, що регулюють конкуренцію кримінально-правових норм практично не містяться в кримінальних законах країн континентальної правової системи, за винятком окремих (наприклад, Іспанія).
В англо-американському праві конкуренція кримінально-правових норм розглядається в межах вчення про злочини, що «включають» та «включаються», при якому, ознаки більш складного злочину (наприклад, умисного вбивства) вважаються такими, що містять ознаки менш складного (наприклад, неумисного вбивства).
Диференціація криміанльно правових норм та конкуренція
Наявність конкуренції кримінально-правових норм об’єктивно зумовлюється диференціацією кримінально-правих норм, прагненням законодавця диференціювати кримінальну відповідальність, посилюючи її в одних нормах і пом’якшуючи в інших, а також, в окремих випадках, недосконалістю системи кримінального законодавства.
При цьому, як відмічалось ще М. Таганцевим, відношення закону до норми, за посягання на яку він загрожує покаранням, троїсте: 1) окремій нормі права відповідає окрема стаття закону; 2) одна норма відповідає багатьом статтям; 3) порушення декількох норм утворює одне злочинне діяння.
Прояви конкуренції кримінально-правових норм на практиці
У науковій літературі обґрунтовано вказується, що конкуренція кримінально-правових норм проявляється лише в ході застосування правових норм до конкретних ситуацій, в той час як сама по собі наявність статей Особливої частини кримінального закону, які містять норми, що частково співпадають між собою, є лише передумовою конкуренції.
При такій конкуренції кваліфікації підлягає один злочин, і через це, вирішення конкуренції полягає в застосуванні до вчиненого діяння тільки однієї з усіх норм, які конкурують між собою.
Конкуренція кримінально-правових норм та колізія: співвідношення та відмінності
Незважаючи, на безсумнівне визнання наявності конкуренції кримінально-правових норм у кримінальному законодавстві всіма вченими, на сьогоднішній день відсутній єдиний підхід до визначення не лише окремих видів конкуренції, але й до самої її природи.
Зокрема, існує щонайменше чотири основні точки зору з приводу сутності конкуренції кримінально-правових норм, які, як вказується у наук. літературі (О. Марін та ін.), фактично базуються на одному вихідному положенні – вирішенні питання про співвідношення понять «конкуренція» та «колізія»:
- конкуренція розглядається як вид колізії (М. Власенко та ін.);
- колізія правових норм визнається видом конкуренції (В. Малков та ін.);
- конкуренція тотожна колізії (П. Коляда, З. Незнамова та ін.);
- відсутність тотожності колізії і конкуренції (М. Коржанський, В. Кудрявцев та ін.).
Остання точка зору є найбільш поширеною у сучасній кримінально-правовій літературі, і вважається загальновизнаною. З урахуванням найбільш розповсюдженого підходу до розуміння природи конкуренції кримінально-правових норм, останню необхідно відрізняти від колізії кримінально-правових норм (див. більш докладно Колізія) яка є результатом неузгодженості між деякими нормами закону або дублювання норм.
Конкуренцію кримінально-правових норм, в окремих випадках, необхідно відрізняти також від суміжності складів (див. більш докладно Суміжність складів).
Ознаки конкуренції кримінально-правових норм
У науковій літературі виділяють характерні ознаки конкуренції кримінально-правових норм, зокрема:
- вчинено одне діяння, яке підлягає кримінально-правовій кваліфікації;
- дане діяння підпадає під ознаки двох або більше кримінально-правових норм Особливої частини кримінального закону;
- кожна із цих кримінально-правових норм Особливої частини кримінального закону потенційно може бути застосована до діяння, яке підлягає кваліфікації (кожна із них «претендує» на застосування);
- до діяння може бути застосована лише одна із крим.-прав. норм Особливої частини крим. закону, бо в іншому випадку, це означатиме порушення принципу недопустимості подвійного інкримінування;
- конкуруючі кримінально-правові норми частково співпадають за об’ємом та змістом, тобто взаємопов’язані між собою.
Види конкуренції кримінально-правових норм
Існують різні точки зору у кримінально-правовій літературі з приводу виділення окремих видів конкуренції кримінально-правових норм, зокрема, пропонується виділяти:
- конкуренцію загальної та спеціальної норм і конкуренцію частини та цілого (В. Кудрявцев та ін.);
- конкуренцію загальної та спеціальної норми; конкуренцію безпосередніх об’єктів кримінально-правових норм (до якої фактично зводиться конкуренція частини й цілого); конкуренцію простих і кваліфікованих складів злочинів (М. Коржанський);
- конкуренцію загальної та спеціальної норм; частини та цілого; частин однієї норми (С. Тарарухін);
- конкуренцію, що виникає під час кваліфікації злочину; конкуренцію при призначенні покарання; конкуренцію при звільненні від кримінальної відповідальності та конкуренцію при звільненні від відбування покарання, а також інші види за різними критеріями (Л. Іногамова-Хегай).
Залежно від того, в який період регулювання кримінального права виникає конкуренція, виділяють конкуренцію кримінально-правових норм при кваліфікації злочину, при призначенні покарання, при звільненні від кримінальної відповідальності, та конкуренцію при звільненні від покарання.
Також можна побачити виділення за характером і властивостями – темпоральної конкуренції, просторової конкуренції, ієрархічної конкуренції та змістовної конкуренції (див. відповідні терміни у словнику).
Види конкуренції у вітчизняному кримінальному праві та судовій практиці
Окрім наведених, існує велика кількість видів класифікацій конкуренції кримінально-правових норм в залежності від обраного критерію. У вітчизняній теорії кваліфікації злочинів (та судовій практиці), зазвичай, розглядають три основні види конкуренції кримінально-правових норм: 1) конкуренція загальної та спеціальної норм; 2) конкуренція цілого й частини; 3) конкуренція кваліфікуючих або пом’якшуючих ознак складу злочину або конкуренція спеціальних норм (див. відповідні терміни).
