це один з видів необережної форми вини, який характеризується тим, що особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була й могла їх передбачити.
Зміст
Злочинна недбалість у злочинах з формальним складом
Злочинна недбалість у злочинах з формальним складом має свої особливості, що зумовлюються рядом факторів, зокрема, у злочинах з формальним складом, при описі вини характеристика її ознак надається щодо діяння (дії, бездіяльності), а не щодо його наслідків, і в такому випадку, відбувається заміна поняття «не передбачила», відповідно, на «не усвідомлювала».
Через це, злочинна недбалість у злочинах з формальним складом, характеризується тим, що особа, яка вчинює діяння, не усвідомлює його суспільної небезпечності, хоча повинна була і могла її усвідомлювати.
Зміст злочинної недбалості
Зміст злочинної недбалості розкривається через два моменти (ознаки) – інтелектуальний та вольовий. Наявність цих двох моментів (ознак) дають підстави говорити про те, що в діях особи є відповідний вид вини.
Інтелектуальний момент злочинної недбалості
Інтелектуальний момент характеризується тим, що особа не передбачала суспільно небезпечних наслідків свого діяння; інакше кажучи, винна особа не виявляє належної уваги, не концентрує свій інтелект на прогнозуванні можливої шкоди.
Непередбачення настання суспільно небезпечних наслідків може полягати у тому, що особа:
- взагалі не розуміє, що порушує якісь правила обережності, а тому і не думає про можливі наслідки;
- в принципі, розуміє що порушує правила безпеки, проте вважає, що це ні в якому разі не може потягти настання суспільно небезпечних наслідків;
- взагалі не контролює власну поведінку, та відповідно, не може навіть думати про настання суспільно небезпечних наслідків.
Вольовий момент злочинної недбалості
Вольовий момент злочинної недбалості характеризується тим, що особа могла та повинна була передбачити суспільно небезпечні наслідки свого діяння. Відповідно, в аспекті вольового моменту злочинна недбалість розглядається через призму двох критеріїв:
1) об’єктивний критерій злочинної недбалості; та
2) суб’єктивний критерій злочинної недбалості.
Об’єктивний критерій злочинної недбалості
Об’єктивний критерій злочинної недбалості полягає в наявності у особи обов’язку передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків; інакше кажучи, особа повинна була передбачати суспільно небезпечні наслідки власного діяння. Обов’язок особи передбачити суспільно небезпечні наслідки власного діяння ґрунтується на законі, визначається у спеціальних правилах або договорах, у професійних функціях, технічних і побутових умовах, стосунках з іншими особами (в окремих випадках навіть з потерпілим).
Водночас, відсутність у особи обов’язку передбачити можливий результат своєї діяльності, повністю виключає і відповідальність особи за фактично заподіяну шкоду. Часто вказується, що об’єктивний критерій злочинної недбалості має нормативний характер (див. більш докладно Об’єктивний критерій злочинної недбалості).
Суб’єктивний критерій злочинної недбалості
В свою чергу, суб’єктивний критерій злочинної недбалості полягає в наявності у особи реальної можливості передбачити наслідки своїх дій або бездіяльності; інакше кажучи, особа могла, тобто мала фактичну можливість передбачити настання суспільно небезпечних наслідків власного діяння.
Можливість передбачити настання суспільно небезпечних наслідків пов’язується з:
1) конкретною ситуацією, в якій вчинюється діяння (тобто кожна конкретна ситуація повинна створювати для особи об’єктивну можливість передбачити наслідки);
2) індивідуальними якостями особи, зокрема, з її віком, освітою, ступенем кваліфікації, знанням загальних та спеціальних правил обережності, наявністю життєвого та професійного досвіду, станом здоров’я тощо.
Для констатації факту наявності суб’єктивного критерію злочинної недбалості, особа повинна мати можливість правильно оцінити ситуацію, що склалася, і передбачити наслідки (див. більш докладно Суб’єктивний критерій злочинної недбалості).
Для констатації злочинної недбалості необхідно сполучення об’єктивного та суб’єктивного критеріїв, і відсутність хоча б одного з них виключає і вину у виді злочинної недбалості. В таких випадках, а також при одночасній відсутності об’єктивного та суб’єктивного критеріїв злочинної недбалості має місце «Казус» або «Випадок» (див. Випадок).
