це різновид раптового умислу (див. Раптовий умисел), який виникає у особи під час сильного душевного хвилювання (у вітчизняному кримінальному праві – фізіологічного афекту), характеризується раптовістю, як правило, в результаті протизаконних насильницьких дій з боку потерпілої особи, або під впливом окремих обставин обставин (наприклад, в результаті тяжкої образи потерпілим винного, знущання з нього та ін.).
Значення афектованого умислу
Кримінально–правове значення афектованого умислу полягає у тому, що діяння, які було вчинено винним у стані сильного душевного хвилювання (тобто, з афектованим умислом), якщо вони були скоєні через неправомірні чи аморальні дії потерпілої особи, визнаються такими, що вчинені за пом’якшуючих обставин, а в окремих випадках взагалі утворюють привілейований склад злочину (наприклад, умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання).
