У кримінально-правовому розумінні, корисливий мотив являє собою прагнення, спонукання особи до незаконного збагачення (як свого, так і третіх осіб) за рахунок вчинення протиправних дій у відношенні інших осіб, суспільства або держави. Поняття корисливого мотиву, не зважаючи на його широке використання у кримінальному законодавстві, та об’єктивну притаманність цілій низці злочинів (для певних злочинів, наприклад, таких як крадіжка та ін. корисливий мотив взагалі є обов’язковим), є недостатньо розробленим у кримінально-правовій літературі та судовій практиці.
Зміст
Різні підходи до змісту поняття “корисливий мотив”
У зв’язку із цим, існують різні точки зору на визначення його змісту, зокрема, вказується, що корисливим мотивом є: 1) прагнення задовольнити індивідуальну життєву потребу винного або іншої особи (групи осіб) шляхом завідомо протиправного, передбаченого кримінальним законом, заволодіння чужим майном чи чужими майновими правами, або шляхом звільнення від майнових зобов’язань та зменшення витрат (С. Албул); 2) прагнення протиправно задовольнити потребу винного в набутті майнових цінностей, майнових прав або в звільненні від майнових зобов’язань для особистої вигоди або наживи (К. Ілляшва).
Особливість корисливого мотиву проявляється в тому, що він може бути притаманний переважній більшості умисних злочинів (за виключенням деяких, наприклад, хуліганства та ін.). В одних випадках, на корисливий мотив законодавцем прямо вказується у тексті статті кримінального закону (наприклад, торгівля людьми, доведення до банкрутства та ін.), в інших – корисливий мотив безсумнівно зумовлюється самою природою певних злочинів (наприклад, крадіжка, грабіж, шахрайство та ін.). Корисливий мотив може виступати у ряді випадків як у якості конструктивної (обов’язкової) ознаки певних діянь, так і у якості кваліфікуючої чи особливо кваліфікуючої ознак.
Корисливий мотив у злочинах різного типу
У переважній більшості кримінальних законів, корисливий мотив визнається обставиною, що обтяжує відповідальність винного. Будучи мотивом, сама користь може проявлятись в діях особи в різноманітних сферах соціального життя, набувати різноманітного змісту та форми, у зв’язку із цим, у кримінально-правовій літературі виділяють особливості корисливого мотиву стосовно різних груп злочинів:
- у злочинах проти власності (задоволення власних інтересів, збагачення шляхом незаконного заволодіння власністю);
- у злочинах в сфері службової діяльності (задоволення власних інтересів, збагачення шляхом незаконного використання власного службового становища);
- у злочинах в сфері господарської діяльності (задоволення власних інтересів, збагачення шляхом ухилення від встановленого порядку провадження господарської діяльності);
- в інших сферах (до цієї групи, як правило, відносять корисливий мотив у злочинах в сфері виготовлення підроблених грошей, корисливий мотив у злочинах проти правосуддя та ін.).
Співвідношення корисливого мотиву та корисливої мети
Необхідно враховувати той факт, що будучи скерованою корисливим мотивом, винна особа в межах конкретного складу злочину може досягти лише тих корисливих цілей (див. Мета злочину), які зумовлюються об’єктивною стороною відповідного діяння.
Іншими словами, в залежності від конкретного складу злочину, корисливий мотив корелює з різними цілями злочину, які в ряді випадків ототожнюються між собою, що очевидно, є неправильним.
Так у злочинах що посягають на власність, корисливий мотив проявляється передусім в тім, що особа бажає протиправно збагатитись за рахунок іншої особи (потерпілого), обертає певне майно на власну користь (або ж на користь третіх осіб) чи отримує майнову вигоду без обернення на свою користь відповідного майна. В той же час, досягнення інших цілей шляхом вчинення лише злочинів проти власності вбачається об’єктивно неможливим.
У випадку ж насильницьких злочинів, що посягають на життя, які мають в основі корисливий мотив (умисне вбивство з корисливих мотивів), він проявляється в тому, що особа бажає одержати в зв’язку з цим відповідні матеріальні блага особисто або для інших осіб (наприклад, заволодіти майном, грошима), отримати або зберегти за собою відповдіні майнові права, чи взагалі, позбавитись матеріальних витрат, зобов’язань (наприклад, одержати спадщину, звільнитися від повернення боргу) або досягти якоїсь матеріальної вигоди іншого характеру.
Значення корисливого мотиву для кваліфікації діяння
Корисливий мотив є обов’язковим для окремих злочинів, враховується при їх кваліфікації (наприклад, злочини що посягають на власність та ін.), і його відсутність виключає, за загальним правилом, у діях особи наявність складу відповідного злочину. У вітчизняній судовій практиці та теорії кримінального права, вироблено декілька особливостей кваліфікації злочинів з корисливим мотивом.
Наприклад, у випадку вчинення будь-якого злочину проти власності, як корисливий мотив розглядається, в тому числі, і прагнення винної особи задовольнити не лише власні індивідуальні потреби, але й потреби іншої особи (це можуть бути родичі, конкретні члени родини, або навіть сторонні особи тощо) чи певної групи осіб (це може бути колектив підприємства, товариші по роботі та ін.).
Корисливий мотив при співучасті у злочині
Крім того, у випадку вчинення злочинів проти власності у співучасті, в обстановці, коли виконавець при вчиненні діяння керується корисливим мотивом, а інші особи, які йому допомагають – іншими (наприклад, помста, заподіяння матеріальних збитків потерпілому та ін.), спрямованість дій цих осіб також розглядається як корислива, і всі учасники в такому випадку підлягають відповідальності за відповідний злочин проти власності (іншими словами – судова практика виходить з наявності корисливого мотиву в діях цих учасників в незалежності від того, як вони це уявляли особисто). Дане положення в певному аспекті виглядає спірно, проте узгоджується з існуючою судовою практикою та інститутом співучасті, в цілому.
Схожий підхід прослідковується й в випадку вчення умисного вбивства на замовлення. Так, у ситуаціях, коли підбурювач спонукає виконавця до вчинення відповідного вбивства (за певну винагороду), його дії розцінюються як такі, що зумовлені корисливим мотивом, в незалежності від того, яким був його власний мотив стосовно даного вбивства корисливим чи ні (наприклад, помста, неприязнь).
