це ідеалізоване уявлення особи про злочинний результат, якого вона бажає досягти власними діями. Мета злочину органічно пов’язана з мотивом злочину (див. Мотив злочину). Мета злочину дозволяє визначити заради чого, тобо на який результат спрямовувалась суспільно небезпечна діяльність відповідної особи (в той же час мотив злочину дозволяє визначити чому саме особа вчинила злочин).
Мета та мотив злочину у кримінальному праві
Мета та мотив злочину є психологічною основою для утворення у суб’єкта винного ставлення до здійснюваного діяння. Справедливо вказується, що метою злочину охоплюється не лише образ результату до якого винна особа прагне, а й певне передбачення у свідомості людини засобів, використання яких в решті решт повинно призвести до досягнення даного результату.
Мета злочину характеризується такими компонентами як: зміст (що бажається, що потрібно), рівень та якість (на який результат налаштовується особа, який результат необхідний). У науковій літературі за ступенем усвідомлення розрізняється: 1) мотив-спокуса; 2) мотив-бажання; 3) мотив-мета. У випадку, коли мета є змістом злочину, і лише заради відповідної мети даний злочин і вчинюється, вважається, що вони «збігаються» й одночасно виникає так званий феномен «мотиву-мети».