це окремі системи поглядів на об’єкт злочину, які історично розвивались у кримінально-правовій науці з метою пояснення даного феномену. Перші концепції об’єкта злочину сягають своїм корінням у ХVІІІ ст., проте реального розроблення проблематика об’єкту злочину одержала приблизно у середині ХІХ ст. в рамках нормативістського напрямку кримінального права. На сьогоднішній день, найбільш відомими концепціями об’єкта злочину можна визнати такі концепції, в основі яких пропонують розглядати суспільні відносини; певні соціальні цінності; відповідні блага; окремі інтереси; відповідні правовідносини; окремі суб’єктивні права; окремі норми права тощо.
Зміст
Основні концепції об’єкта злочину
Поряд із цим, аналіз праць вітчизняних вчених дозволяє стверджувати, що наразі, у науковій літературі обґрунтовуються такі концепції об’єкта злочину: 1) концепція суспільних відносин (В. І. Борисов, А. Н. Готін, М. Й. Коржанський, Ю. О. Кучер, Є. В. Лалгук, А.Н. Миколенко, М.О. Мягков, А. А. Пінаєв, А. В. Савченко, М. В. Сенаторов, В. Я. Тацій, І.І. Чугунников та ін.), яка є однією з найбільш поширених, більшість дисертаційних досліджень, науково-практичних коментарів виходяться саме з цієї концепції; 2) концепція соціальних цінностей (П. С. Матишевський, Т.І. Присяжнюк, Є.В. Фесенко); 3) концепція соціальних благ (С.Б. Гавриш, А.Ф. Зелінський та В.М. Куц та ін.); 4) концепція благ, інтересів та права (В. Т. Дзюба); 5) концепція правоохоронюваних інтересів та благ особистості, суспільства або держави (О.Ф. Бантищев); 6) концепція правовідносин (С.Я. Лихова); 7) концепція благ та суспільних відносин (А.М. Ришелюк); 8) концепція сфер життєдіяльності людей (В. П. Ємельянов); 9) концепція соціальної оболонки суспільних відносин (В.М. Трубніков); та інші.
Проблеми виділення та обгрунтування концепцій об’єкта злочину
Одночасно з існуванням достатньо великої кількості концепцій об’єкта злочину, значна частина вчених визнає, що складність та в той же час, багатоаспектність того, на що саме спрямовані злочини, фактично робить неможливим розроблення певної універсальної концепції, якаб одночасно б дозволила чітко встановити об’єкт будь-якого злочину (від вбивства до зґвалтування).
З цього приводу небезпідставною є точка зору деяких науковців (П. Андрушко, В. Навроцький та ін.), які вказують на те, що всі існуючи концепції об’єкта злочину заслуговують на увагу, мають власні «сильні» та «слабкі» сторони, й в окремій частині кожна з них є оптимальною для виокремлення відповдіних об’єктів злочинів (так, об’єкт у злочинах, які посягають на власність лоігчно розкривається через систему відносин власності; об’єкт посягань спрямованих проти життя чи здоров’я особи – вдало пояснюється через категорію благ; об’єкт відповідних діянь у сфері господарської діяльності можна чітко розкрити через категорію інтересів відповдіних споживачів).
