термін введений американським кримінологом Е. Сатерлендом у 1939 р., для умовного позначення низки злочинів вчинюваних особами з високим соціальним статусом в межах професійних обов’язків у сферах бізнесу та політики. До Б.з. традиційно прийнято відносити такі злочини як шахрайство у сфері економіки, корупцію, промислове шпигунство, ухилення від сплати податків, помилкові банкрутства та ін. (за Е. Сатерлендом). Разом із цим, враховуючи те, що сплинуло достатньо багато часу з моменту введення терміну Б.з. в кримінологічний обіг, а також той факт, що виникли нові види злочинності, існують різні погляди щодо складу злочинів, які можуть бути віднесені до Б.з.
У широкому розумінні до Б.з. відносять шахрайство, махінації з банкрутствами, хабарництво, комп’ютерне шахрайство, шахрайство з кредитними картками, виготовлення фальшивих грошей і цінних паперів, присвоєння корпоративних коштів, «крадіжка особи» (використання чужих фінансових документів), операції з цінними паперами, в ході яких використовується інсайдерська інформація, шахрайство при страхуванні, «відмивання грошей», перешкоджання здійсненню правосуддя, лжесвідчення, ухилення від сплати податків, економічне шпигунство, штучне роздування цін та ін.
Зміст
Білокомірцева злочинність: проблеми визначення у науковій літературі
На думку деяких вчених (С. Бюлль та ін.), визначення феномену Б.з. та, зокрема, конкретного переліку злочинів, що входять до нього має низку суттєвих проблем: 1) сеттінг (соціальне оточення), при якому злочинне діяння від незлочинного (наприклад, від звичайної помилки) може відрізнятись лише умислом самого співробітника; 2) труднощі встановлення конкретної провини злочинця (у випадках, коли наприклад він стягує зайву емісію при платежах вищих за норму; 3) труднощі при визначенні кримінального акту, у порівнянні зі звичайною (наприклад, вуличною) злочинністю (наприклад, важко визначити обдуману шахрайську схему і довести факт хабарництва у порівнянні зі звичайним грабежем); 4) труднощі врахування ступеню усвідомлення діянь окремими співробітниками та ін.
Природа білокомірцевої злочинності
Водночас, не оспорюючи конкретний перелік злочинів, які необхідно відносити до Б.з., більшість загальновідомих дослідників даного феномену (Н. Боде, М.Леві, Р. Сміт, С. Уїллер, Д. Уейсберд та ін.) одностайні в тому, що Б.з. складає набір ненасильницьких злочинів, вчинених в процесі ведення бізнесу, людьми, групами, або корпораціями з метою отримання прибутку. Окремі дослідники (наприклад, М. Клінард і Р. Куїнні та ін.) термін Б.з. замінюють двома іншими категоріями – «корпоративна злочинність» та «професійна злочинність», намагаючись чітко розділити їх між собою.
Особливості білокомірцевої злочинності
Однією з головних особливостей Б.з. є її високий рівень латентності, який обумовлюється специфікою діянь, які до даного виду злочинності прийнято відносити (наприклад, хабарництво, шахрайство та ін.). Водночас, у кримінологічній літературі обґрунтовується, що серед усіх видів злочинності, Б.з., очевидно, завдає найбільшого економічного збитку сучасному суспільству. Поряд з цим, існує також і загальна помилка, що Б.з. не пов’язана з жертвами і тому не така небезпечна, яка, очевидно, не відповідає дійсності, адже наявність жертв не є єдиним критерієм оцінки небезпечності.
Системні дослідження Б.з. проведені наприкінці 2000-х років у США показали, що навіть за найменшими підрахунками, річні збитки від Б.з. становлять понад 300 млрд. доларів США (за іншими дослідженнями – від 250 млрд. до 1,7 трлн. доларів США, в залежності від методики обраної для обчислення суми збитку). Більш того, за даними ФБР (США), одинична шкода від злочину, який може бути віднесений до Б.з. в середньому складає 9,2 тис. доларів США, в той час як середня шкода від загальнокримінального злочину проти власності (крадіжка, грабіж тощо) – лише 1,8 тис. доларів США.
Автор терміну Б.з. Е. Сатерленд фактично започаткував ґрунтовні дослідження економічної злочинності (злочинності в сфері економіки), виказуючи здивування та занепокоєння з приводу того, що його «колеги» більш турбуються дослідженням злочинності неблагонадійних верств населення, вважаючи її більш небезпечною, в той час як Б.з. залишається поза їх увагою та завдає непоправних збитків суспільству та державі. У зв’язку із цим, у багатьох джерелах наук. та навч. характеру термін Б.з. розглядається як синонім до терміну «економічна злочинність».
Проблеми розроблення феномену “Білокомірцева злочинність” у кримінології
Незважаючи на те, що після введення в науковий обіг терміну Б.з. сплинуло багато часу, даний феномен не можна визнати достатньо розробленим у кримінологічній літературі. Спірними залишаються питання щодо основних причин та умов Б.з., що основним чином пов’язано із складністю дослідження даного виду злочинності, наявністю різноманітних підходів та інтерпретацій самого терміну.
Серед найбільш розповсюджених точок зору (А. Шлегель, П. Фассбендер та ін.) на природу Б.з. та основні причини та умови її виникнення й існування, можна назвати такі як: низький поведінковий самоконтроль, високий рівень гедонізму, нарцисизм, розвинуте почуття соціальної бажаності (усвідомлена самокриміналізація, з метою підвищення власного соціального статусу) та ін. Крім цього, деякі вчені (Дж. Коллінз, Ф. Шмідт та ін.) досліджуючи феномен Б.з. вказують на наявність почуття «безкарності» у співробітників організацій, інші (П. Брессер) – на занадто високий рівень цілеспрямованості керівників вищої ланки (які йдуть на злочин цілком свідомо).
Ряд західних дослідників (Б. Ізраїль, Д. Хаус, С. Хіні та ін.) серед основних причин та умов Б.з. називають такий феномен як «job insecurity», який стисло зводиться до того, що особа яка відчуває даний феномен на собі, втрачає орієнтири, почуття безпеки, а потреба в захищеності залишається неактуалізованою. Така людина прагне зберегти і відновити свій соціальний статус, що в свою чергу, знижує її опір як для впливу ззовні, так і з середини (підштовхує до заходів у відповідь). При цьому, невпевненість у гарантованій зайнятості та сприйняття своєї роботи як ненадійної, небезпечної, в низці випадків призводить людину до дій кримінального характеру.
Про білокомірцеву злочинність (література)
Антонова Е. Ю. Понятие корпоративной преступности // Криминологический журнал Байкальского гос. ун-та экономики и права. 2011. № 1. С. 51–59; Sutherland, Edwin H. White Collar Crime / Foreword by Donald R. Cressey. — Westport, Conn.: Greenwood Press, 1983. — 272 p.; Сатерленд Э. Х. Являются ли преступления людей в белых воротничках преступлениями? // Социология преступности. Современные буржуазные теории: Сборник статей : The sociology of crime and delinquency: Перевод с англ. / Под ред.: Никифоров Б. С.; Пер.: Никифоров А. С., Яковлев А. М.; Вступ. ст.: Кудрявцев В. Н., Никифоров Б. С. — М.: Прогресс, 1966. — С. 45-59; Encyclopedia of white-collar crime / ed. by J. Gerber, E. L. Jensen. Westpot ; L., 2007. 336 p.
