це одна з цілей покарання (див. Цілі покарання), яка полягає у формуванні певних змін в особистості засудженого, що роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття тощо. Виправлення, як мета покарання припускає такий вплив на засудженого, який призведе до усунення його суспільної небезпечності, в результаті якого, засуджений під час і після його відбування не вчинить нового злочину.
За своїм змістом, виправлення – це активний примусовий вплив на свідомість засудженого. Мета виправлення досягається самим фактом призначення покарання, режимом його відбування, залученням до роботи, перевихованням, роз’ясненням окремих положень законодавства (передусім, кримінального), освітньою роботою та ін.
Різновиди виправлення у кримінальному праві
Необхідно враховувати, що виправлення можна розглядати в двох аспектах:
- юридичне виправлення (див. Юридичне виправлення);
- особистісне виправлення (докорінна перебудова психічного складу особистості, утворення нової структури мотивації тощо).
