це правомірна поведінка (дія або бездіяльність) особи, спрямована на досягнення суспільно корисної мети, при здійсненні якої існує ймовірність настання несприятливих наслідків, в тому числі заподіяння шкоди охоронюваним кримінальним законом інтересам та благам. Кримінально-правові аспекти виправданого ризику в Україні досліджувались у дисертаціях таких вчених як М. Анчукова та О. Ющик. Поняття виправданий ризик у багатьох джерелах наукувого та навчального характеру також позначають терміном «Діяння пов’язане з ризиком», яке вживається у якості синонімічного.
Зміст
Наукові підходи до визначення поняття: виправданий ризик
У кримінально-правовій літературі поняття виправданого ризику визначається по різному, зокрема, вказується, що це: 1) передбачене КК правомірне поставлення в небезпеку заподіяння шкоди об’єкта кримінально-правової охорони або фактичне заподіяння йому шкоди, вчинене для досягнення значної суспільно корисної мети в обстановці, коли ця мета не могла бути досягнута без такого ризику, а вжиті суб’єктом заходи давали підстави розраховувати на запобігання шкоди правоохоронюваним інтересам (М. Анчукова); 2) вид поведінки, який проявляється у вчиненні діяння в умовах невизначеності дії (бездіяльності) для відвернення небезпеки або досягнення суспільно корисної мети при усвідомленні суб’єктом можливості вибору варіанту поведінки з урахуванням ймовірності нанесення шкоди охоронюваним кримінальним законом інтересам (О. Ющик).
Виправданий ризик як обставина що виключає злочинність діяння
Виправданий ризик у кримінальному праві розглядається у якості однієї з обставин, що виключають злочинність діяння. Для визнання скоєного особою як такого що виключає злочинність діяння через наявний ризик, необхідно щоб такий ризик був виправданим.
У кримінально-правовій доктрині ризик визнається виправданим тоді, коли мету, що була поставлена, не можна було досягти за певних обставин дією (бездіяльністю), не поєднаною із ризиком, і особа, що допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.
Ознаки виправданого ризику
У зв’язку із цим, у кримінально-правовій літературі виділяють такі ознаки виправданого ризику: а) ризик здійснюється для досягнення суспільно корисної мети (наприклад, рятування життя людей, попередження стихійного лиха та ін.); b) поставлена мета не може бути досягнута не пов’язаними з ризиком діями (так само як і при крайній необхідності); с) особа, що пішла на ризик, вжила всіх необхідних заходів для попередження можливої шкоди інтересам, які охороняються законом.
За відсутності відповідних ознак, ризик визнається «невиправданим». При цьому, невиправданий ризик розглядається лише в контексті необережної форми вини, а кримінальна відповідальність при цьому настає за необережний злочин залежно від характеру завданої шкоди.
Виправданий ризик та крайня необхідність
Існує необхідність розрізнення заподіяння шкоди при виправданому ризику та крайній необхідності (див. Крайня необхідність). При розмежуванні виправданого ризику та крайньої необхідності, слід враховувати, що при крайній необхідності небезпека, що загрожує, якщо її не усунути, обов’язково призведе до настання суспільно небезпечних наслідків, в той же час, при виправданому ризику такі наслідки лише можливі, а не обов’язкові.
Крім того, на відміну від крайньої необхідності, шкода при виправданому ризику може бути більшою, ніж попереджена. У науковій літературі виділяють також класифікацію видів виправданого ризику (зокрема, виділяють техніко-експлуатаційний, медичний, науково-експериментальний, господарський та інші види виправданого ризику).
