Виконавець – це один з видів співучасників злочину (див. Види співучасників), функціональна роль якого полягає, у безпосередньому виконанні власними діями повністю або хоча б частково (у якійсь частині) об’єктивної сторони злочину. Виконавець злочину вчинює злочин самостійно або разом із іншими суб’єктами злочину, при цьому, виконавцями визнаються також ті особи, які вчинюють злочин посередньо – тобто, з використанням інших осіб, які не є суб’єктами злочину (див. Посереднє виконавство).
Зміст
Характер дій виконавця та різниця в діях
Характер дій виконавця може бути різний навіть в межах одного складу злочину. Наприклад, при розбійному нападі виконавцем злочину є не лише той, хто вилучає майно в потерпілого, але і той, хто в момент вилучення застосовує насильство до жертви, а також той хто лише тримає жертву. У даному випадку, всі вказані вище дії є діями виконавця, тому що кожний з них виконує якусь частину об’єктивної сторони злочину (в даному випадку – розбою).
Виконавець злочину – основа співучасті
Без такого співучасника як виконавець злочину – відсутня і співучасть у злочині, адже лише він вчиняє задумане, реалізує та завершує умисел інших співучасників. У кримінально-правовій літературі виконавець злочину вважається центральною, головною фігурою (роллю) у співучасті (саме виконавець, а не організатор), навколо нього і утворюється сама співучасть.
Це пов’язується з тим, що серед усіх учасників злочину при співучасті, лише виконавець виконує повністю або частково об’єктивну сторону злочину, в той час як інші співучасники (якщо вони тільки не суміщають свою діяльність з виконанням злочину) залишаються осторонь, не приймають участі у безпосередньому його вчиненні.
У випадку одночасного виконання об’єктивної сторони складу злочину кількома виконавцями, застосовується термін «співвиконавець», а такі особи, відповідно, вважаються співвиконавцями. Виконавці (співвиконавці) відповідають за всі злочини, які вчинені ним особисто, та ті, в яких приймав безпосередню участь.
