це тимчасова або постійна неспроможність особи здійснювати виробничу діяльність певного об’єму і якості. Втрата працездатності у кримінальному праві розглядається в якості наслідку відповідного ступеня тяжкості тілесного ушкодження (яке, власне, може призводити до втрати працездатності). Низка злочинів у кримінальному кодексі України у якості наслідку передбачають саме втрату працездатності.
Втрата працездатності у кримінальному праві: види за КК України
У кримінальному праві в контексті визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень виділяють постійну втрату працездатності (або по-іншому – стійку) та тимчасову втрату працездатності. В свою чергу, стійка втрата працездатності поділяється на таку, що є меншою ніж на одну третину, та таку, що є більшою ніж на одну третину. Необхідно відрізняти втрату працездатності від розладу здоров’я (див. Розлад здоров’я), при цьому, не всі випадки розладу здоров’я призводять в тій чи іншій мірі до втрати працездатності.
