це один з різновидів диспозиції кримінально-правової норми (див. Диспозиція кримінально-правової норми), яка містить посилання на певну частину статті чи на статтю кримінального закону. Відсильна диспозиція для з’ясування змісту злочину «відсилає» до іншої кримінально-правової норми. У випадку наявності відсильної диспозиції, ознаки певного складу злочину найчастіше вказуються у першій частині відповідної статті або законодавцем називається лише сам склад злочину, а ознаки, що обтяжують такий злочин (кваліфікований вид), вказуються в наступній частині статті.
Враховуючи текстуальне закріплення відсильних диспозицій, як правило, можливі два варіанти:
- наступна частина певної статті починається зі слів «ті самі дії…», а далі визначаються обставини, що збільшують ступінь небезпечності відповдіного злочину;
- не використовуючи вказаних слів, законодавець називає відповідний вид злочину, суть якого визначена у першій частині статті, а далі вказуються обтяжуючі обставини.
Відсильна диспозиція у кримінальному праві: приклад
В окремих випадках, для визначення злочинних наслідків законодавцем робиться відсилання до іншої статті кримінального закону. Також, зустрічається відсилання до іншої статті, що може стосуватися виключення певних більш небезпечних наслідків вчинення відповідного злочину (наприклад, у КК України, у відповідності до статті, якою передбачається кримінальна відповідальність за середньої тяжкості тілесне ушкодження вказується, що таким є «…умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК…», якою в свою чергу, передбачається кримінальна відповідальність за тяжке тілесне ушкодження).
У навчальній та науковій літературі також висловлюється, поряд із вказаною вище, точка зору, згідно з якою відсильні диспозиції існують, проте їх, як правило, немає у кримінальному законі.
