це ситуації випадкового заподіяння шкоди стороннім особам (не тим, яким передбачалось за задумом винної особи), стосовно яких у винного не було умислу та спрямованості дій. У випадках відхилення дії або удару винна особа спрямовує свої дії на заподіяння шкоди одній особі, але з причин, які від неї не залежали (а не внаслідок власної помилки), шкода заподіюється іншій особі.
Відхилення дії або удару характеризується наявністю в діях винного, по відношенню до осіб, яким було заподіяно шкоду, непрямого умислу або необережності. В окремих випадках, при відхиленні дії або удару можлива наявність «казусу» (див. Випадок), який, відповідно, виключає кримінальну відповідальність винного в частині шкоди, заподіяній стороннім особам, проте не виключає кримінальної відповідальності через замах на невдалий злочин.
Приклад відхилення дії (або удару)
Характерним прикладом відхилення дії або удару є ситуація, при якій винний бажаючи вбити свого партнера по бізнесу, через якого він збанкротував, дочекавшись його на галявині лісу, під час його перебування на полюванні, здійснює постріл в нього, яким ранить його товариша, який в цей же час вийшов перед ним з-за кущів.
У випадках відхилення дії або удару, кримінальна відповідальність повинна наставати за замах на запланований, але невдалий злочин, та за фактично заподіяні наслідки, з урахуванням спрямованості умислу винного (у випадку наведеному в прикладі – за вбивство з непрямим умислом, або вбивство через необережність).
