від латинського qualis – який, якої якості та facio – роблю, дослівно «визначення якості, оцінка»; у кримінальному праві розглядається переважним чином у двох значеннях, при чому іноді одночасно:
- як процес встановлення відповідності вчиненого діяння складу конкретного злочину;
- як результат встановлення такої відповідності.
Зміст
Поняття кваліфікація злочинів та погляди вчених
Окремі вчені вказують також на те, що кваліфікація злочинів розглядається, поряд із названим, також і як: 1) оцінка скоєного з точки зору держави, не лише юридична, але й суспільно-політична оцінка посягання як злочину, а не іншого правопорушення; 2) логічна діяльність по встановленню відповідності (тотожності) між фактичними і юридичними ознаками посягання, сукупність процесів, які здійснюються відповідно до законів формальної логіки; 3) процес мислення, що відбувається у свідомості особи відповідно до законів психології (В. Навроцький).
Проте, не всі науковці поділяють таку точку зору, зокрема окремі вчені вказують, що процес кваліфікації не є кваліфікацією, і не варто поряд із кваліфікацією злочинів (як результат) встановлювати чи визначати додатково ще й процес кваліфікації (М. Коржанський).
З урахуванням окреслених особливостей, у науковій та навчальній літературі кваліфікація злочинів розглядається як:
- встановлення відповідності конкретного діяння ознакам того чи іншого складу злочину, передбаченого кримінальним законом (А. Герцензон);
- встановлення та юридичне закріплення точної відповідності між ознаками вчиненого діяння та ознаками складу злочину, передбаченого кримінальним законом (В. Кудрявцев);
- результат кримінально-правової оцінки діяння органами дізнання, досудового розслідування, прокуратури і суду внаслідок чого констатовано, що скоєне є злочином, визначена норма(и) кримінального закону, яка(і) передбачає(ють) відповідальність за вчинене, встановлена відповідність між юридично значущими ознаками посягання і ознаками злочину, передбаченими законом, та процесуально закріплений висновок про наявність такої відповідності (В. Навроцький);
- точне встановлення відповідності вчиненого винним суспільно небезпечного діяння складу конкретного злочину, закріпленого в кримінальному законі (М. Бажанов);
- кримінально-правова оцінка вчиненого діяння, вибір і застосування до нього тієї кримінально-правової норми, яка найповніше описує його ознаки (М. Коржанський).
Зміст і місце кваліфікації злочинів у кримінальному праві
Кваліфікація злочинів за своїм змістом та значенням виступає центральною частиною процесу застосування кримінально-правових норм. За допомогою кваліфікації дається точна юридична і соціальна характеристика вчиненого діяння.
При цьому, кваліфікація злочинів фактично конкретизує кримінальну відповідальність, встановлює її межі, визначає сутність, вона є конкретною та єдиною формою реалізацї кримінальної відповідальності.
Види кваліфікації злочинів та суб’єкти її здійснення
Залежно від того, хто здійснює кваліфікацію злочинів, тобто від конкретних суб’єктів, які здійснюють кримінально-правову оцінку вчиненого, її поділяють на два види: 1) офіційна (легальна) та 2) неофіційна (доктринальна).
Залежно від елементів складу злочину кваліфікація поділяється на чотири види: 1) кваліфікація за об’єктом злочину; 2) кваліфікація за об’єктивною стороною злочину; 3) кваліфікація за суб’єктом злочину; 4) кваліфікація за суб’єктивною стороною злочину.
Залежно стадій вчинення умисного злочину виділяють два види кваліфікації: 1) кваліфікація незакінченого злочину (кваліфікація попередньої злочинної діяльності), що поділяється на два підвиди: а) кваліфікація готування до злочину; b) кваліфікація замаху на злочин; 2) кваліфікація закінченого злочину.
Залежно від виду множинності злочинів є три види кваліфікації злочинів: 1) кваліфікація повторності злочинів; 2) кваліфікація сукупності злочинів; 3) кваліфікація рецидиву злочинів.
Існують й інші класифікації кваліфікації злочинів в залежності від конкретної групи злочинів передбачених кримінальним законом, в залежності від учасників злочину тощо.
Форми закріплення кваліфікації
Виділяють три форми закріплення кваліфікації злочинів:
- виклад фактичного складу злочину;
- формула кваліфікації;
- юридичне формулювання звинувачення.
