це різновид юридичної відповідальності, особливий елемент у механізмі кримінально-правового реагування держави стосовно особи, що вчинила злочин. Кримінальна відповідальність реалізується тільки через кримінально-правові відносини (кримінально-процесуальні, виправно-трудові правовідносини).
Зміст
Кримінальна відповідальність та підходи до визначення поняття
У теорії кримінального права кримінальна відповідальність трактується по-різному, зокрема, як: 1) урегульований нормами права обов’язок особи, що вчинила злочин, підлягати певним заходам негативного впливу та терпіти передбачені законом обмеження (Я. Брайнін, П. Матишевськип, В. Осадчий); 2) врегульовані кримінально-правовими нормами суспільні відносини (Л. Багріп-Шахматов, С. Кєліна, П. Дагепь); 3) реальне застосування кримінально-правової норми та реалізація санкції (Н. Загородніков); 4) передбачені КК вид і міра обмеження прав та свобод злочинця, що індивідуалізуються судом і здійснюються спеціальними органами держави (Ю. Баулін); 5) вимушене зазнавання особою, яка вчинила злочин, державного осуду, а також передбачених КК обмежень особистого, майнового або іншого характеру, що визначаються обвинувальним вироком суду і покладаються на винного спеціальними органами держави (М. Бажанов); 6) особливий правовий інститут, у межах якого здійснюється офіційна оцінка поведінки особи як злочинної (В. Кузнецов).
Ознаки кримінальної відповідальності
Кримінальна відповідальність має ряд специфічних ознак:
- кримінальна відповідальність становить собою реальну взаємодію спеціальних органів держави і особи, визнаної винною у вчиненні злочину, внаслідок чого ця особа зазнає певних обмежень;
- кримінальна відповідальність це вид державного примусу, що знаходить своє вираження насамперед в осуді злочинця і його діяння обвинувальним вироком суду, а також у покладанні на винного додаткових позбавлень і обмежень;
- вид і міра обмежень особистого (наприклад, обмеження волі), майнового (наприклад, штраф) або іншого характеру (наприклад, позбавлення права обіймати певні посади), визначені тільки в кримінальному законі, перш за все у санкції статті КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин;
- зазнавання таких обмежень завжди носить вимушений, а не добровільний характер, оскільки їх застосування є обов’язком спеціально уповноважених органів держави;
- кримінальна відповідальність можлива лише за вчинення злочину, що виступає як підстава такої відповідальності.
Момент винекнення кримінальної відповідальності
У науці кримінального права немає єдності стосовно питання про моменти виникнення (початку) та припинення (закінчення) кримінальної відповідальності, це пов’язано з тим, що кримінальна відповідальність протікає в рамках кримінально-правових відносин, однак їх часові межі є різними.
Більш поширеною є точка зору, за якою виникає з моменту набрання обвинувальним вироком суду законної сили і закінчується, за загальним правилом, моментом припинення відбування покарання (М. Бажанов).
Водночас, існує також точка зору, що кримінальна відповідальність виникає на більш ранніх стадіях, зокрема, з моменту вчинення злочину, порушення кримінальної справи, затримання або арешту підозрюваного (обвинуваченого) тощо.
Наявність різних точок зору залежить передусім від розуміння того, що становлять собою кримінально-правові відносини, який зміст їх структурних елементів, у чому виражається їх взаємодія, як співвідносяться кримінальна відповідальність та аналізовані правовідносини тощо.
Кримінальна відповідальність та її види
Кримінальну відповідальність прийнято поділяти на негативну (ретроспективну, реальну) та позитивну (перспективну, потенційну).
При цьому, позитивна кримінальна відповідальність це обов’язок особи не вчиняти злочинів, а негативна кримінальна відповідальність це обов’язок особи піддатися кримінально-правовим обмеженням.
Підстави кримінальної відповідальності
У науковій літературі вказується, що підставою кримінальної відповідальності є наявність у вчиненому особою суспільно небезпечному діянні ознак конкретного складу злочину, передбаченого чинним кримінальним законодавством.
З урахуванням такої позиції, визначають дві підстави кримінальної відповідальності: 1) фактичну – це вчинення особою в об’єктивній реальності суспільно небезпечного діяння; 2) юридичну – це передбаченість діяння у кримінальному законі.
Виділяють також матеріальну кримінальну відповідальність (вчинення злочину) та процесуальну кримінальну відповідальність (обвинувальний вирок суду).
Форми кримінальної відповідальності
Поширена точка зору, що кримінальна відповідальність може бути реалізована у трьох формах: 1) засудження винного, виражене в обвинувальному вироку суду, не пов’язане з призначенням йому кримінального покарання; 2) засудження особи, поєднане з призначенням їй конкретної міри покарання, від реального відбування якого вона звільняється; 3) відбування призначеного винному судом покарання (наприклад, відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк).
