у кримінально правовій літературі розглядається як результат неузгодженості між деякими нормами закону або дублювання норм кримінального закону.
Фактично, колізія означає протиріччя норм один одному, вона охоплює випадки, коли, наприклад, відповідальність за одне й те саме діяння передбачається різними статтями кримінального закону.
Окремі автори (В. Навроцький та ін.) небезпідставно вказують на те, що колізія характеризується не наявністю кількох норм, які за змістом суперечать одна одній (адже в такому випадку, разі всі норми перебувають у колізії, оскільки більшість з них розходяться за змістом), а наявністю тотожних за змістом норм (наприклад, у кримінальному законі багатьох пострадянських держав одночасно передбачається кримінальна відповідальність за заздалегідь необіцяне придбання або отримання (та ін. дії) майна, завідомо одержаного незаконним шляхом та легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом).
Зміст
Значення колізії у кримінальному праві
Колізія у кримінально правовій літературі традиційно розглядається (і це вбачається правильним майже всіма дослідниками) лише в якості негативного явища (на відміну від конкуренції), адже є наслідком недоліків побудови системи кримінального законодавства, та немає жодного позитивного значення.
Відмінність колізії від конкуренції кримінально-правових норм
У зв’язку із цим, колізію необхідно відрізняти від конкуренції (див. Конкуренція кримінально-правових норм), при якій не виникає протиріччя між тотожними нормами, натомість, наявні норми, одні з яких більш повно охоплюють ознаки скоєного в порівнянні з іншими, що збігаються з діянням лише в деякій частині ознак складу.
Через це, на відміну від колізії, при конкуренції, діяння завжди охоплюється однією нормою, а завдання полягає лише в тому, щоб обрати саме ту з них, що найбільш повно відображає ознаки оцінюваного діяння.
