це одна з доктрин співучасті, розроблена М. Ковальовим, яка базується на акцесорній теорії (див. Акцесорна теорія співучасті) та виходить з «обмеженого характеру акцесорності», який полягає у тому, що добровільна відмова виконавця злочину від його вчинення не виключає притягнення до відповідальності інших співучасників.