це активна поведінка винного після вчинення злочину, яка вказує на прагнення згладити наслідки вчиненого ним суспільно небезпечного діяння, що полягає у відшкодуванні заподіяної шкоди, сприянні розкриттю злочину, наданню медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину тощо.
Зміст
Точки зору щодо визначення поняття “Дійове каяття”
У науковій та навчальній літературі на дійове каяття існують схожі погляди, зокрема вказується, що це: 1) позитивна післязлочинна поведінка особи, яка свідчить про засудження нею своєї попередньої злочинної поведінки, і загладжування шкоди, заподіяної злочином, що тягне юридичні наслідки у вигляді звільнення особи від кримінальної відповідальності (М. Григор’єва); 2) сукупність детермінованих щирим розкаянням особи соціально корисних посткримінальних вчинків (О. Житний); 3) активна поведінка суб’єкта після закінчення злочину, яка свідчить про прагнення винного згладити наслідки вчиненого ним суспільно небезпечного діяння (В. Навроцький). Проблематиці Д.к. в Україні присвячені дисертаційні дослідження таких вчених як М. Григор’єва, О. Житний.
Прояви дійового каяття та його зміст
Дійове каяття може проявлятись у: 1) відверненні шкідливих наслідків вчиненого злочину; 2) відшкодуванні завданого збитку чи усуненні заподіяної шкоди; 3) активному сприянні розкриттю злочину; 4) з’явленні із зізнанням; 5) інших подібних діях, які пом’якшують наслідки здійсненого злочину та відповідальність за нього.
Об’єктивною ознакою дійового каяття є певна активна поведінка особи, котра вчинила злочин, а суб’єктивною ознакою – засудження нею своїх дій (тому ці дії і мають таку назву). Слушно зазначається, що дійове каяття може виявлятися лише в активній поведінці особи. Через це, дії особи повинні бути результативними: в оцінці дійового каяття має значення не процес їх вчинення, а кінцевий результат, а тому ненастання соціально корисних наслідків посткримінальних вчинків особи означає, що підстав для застосування норми про дійове каяття немає.
Дійове каяття як обставина що пом’якшує відповідальність
Слід зауважити, що дійове каяття за загальним правилом, розглядається як обставина, що не виключає, а лише пом’якшує відповідальність особи на етапі призначення покарання, і лише у випадку вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості Дійове каяття визнається підставою звільнення від кримінальної відповідальності.
Водночас, навіть якщо особа при дійовому каятті в цих випадках і звільняється від кримінальної відповідальності, то не у зв’язку з відсутністю в її діянні складу злочину, а з інших обставин, зазначених у законі.
Передумови і підстави звільнення при дійовому каятті
Справедливо вказується, що необхідно відрізняти: 1) передумову звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям – вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості; 2) підставу звільнення від кримінальної відповідальності – післязлочинний юридичний факт, який змінює зміст кримінально-правового відношення, а саме дійове каяття; 3) і умови звільнення від кримінальної відповідальності – вимоги до подальшої поведінки особи після прийняття рішення про її звільнення, від якого залежить остаточність такого звільнення (М. Григор’єва, О. Наден).
Вказується, що підстава звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям складається з трьох елементів: 1) щирого каяття, 2) активного сприяння розкриттю злочину, 3) повного відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. Тільки наявність всіх трьох елементів і дає підставу для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Підстави дійового каяття
Поряд із цим, у науковій літературі також зазначається, що саме дійове каяття характеризується двома підставами – формальною та матеріальною. Формальною (правовою) підставою звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям є кримінально-правова норма, а його матеріальною (фактичною) підставою є недоцільність реалізації кримінальної відповідальності особи, яка дієво розкаялася після вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості, у зв’язку з досягненням низки соціально позитивних результатів, як то повної ліквідації шкідливих наслідків злочину, або відшкодування, компенсації за їх заподіяння, збереження матеріальних й організаційних ресурсів правоохоронних органів під час розкриття та розслідування злочину (О. Житний).
Дійове каяття та добровільна відмова
Дійове каяття необхідно відрізняти від добровільної відмови, для чого кримінально правовою наукою вироблені окремі критерії (див. Добровільна відмова). Існує класифікація умов звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям, зокрема, пропонується їх класифікувати таким чином:
- умова про невелику тяжкість вчиненого злочину є незаміщуваною, об’єктивною, позитивною, попередньою, стосується вчиненого діяння;
- умова про вчинення злочину вперше є незаміщуваною, об’єктивною, негативною, попередньою;
- умова про щире каяття є незаміщуваною, суб’єктивною, позитивною, попередньою, яка стосується посткримінальної поведінки особи;
- умова про активну допомогу в розкритті злочину є незаміщуваною, суб’єктивною, позитивною, яка стосується посткримінальної поведінки особи;
- умови про повне відшкодування збитків або усунення шкоди є заміщуваними, суб’єктивними, позитивними, попередніми, стосуються посткримінальної поведінки особи (О. Житний).
