це період знаходження військової частини, підрозділу або окремих військовослужбовців у безпосередньому зіткненні з противником, підготовка або ведення бою (бойової операції). Бойова обстановка може виникати не лише у воєнний час, але й в мирний (наприклад, відбиття нападу на державний кордон).
Значення бойової обстановки для кримінального права
У кримінальному праві вчинення певних дій (зокрема, тих, що пов’язані з військовою службою) під час бойової обстановки розглядається у якості обставини, що значно обтяжує кримінальну відповідальність (наприклад, відмова виконати наказ начальника у кримінальних законах окремих країн розглядається у якості злочину невеликої тяжкості, в той час як таке ж саме діяння у бойовій обстановці – у якості тяжкого злочину).
Крім цього, ряд злочинів проти порядку несення військової служби можуть взагалі бути вчинені лише в умовах бойової обстановки. У кримінально-правовій літературі підкреслюється, що бойову обстановку необхідно відрізняти від поля бою, та району (театру) воєнних дій (див. відповідні терміни).
