Безпорадний стан – це обумовлена об’єктивними та суб’єктивними факторами нездатність потерпілої від злочину особи в повній мірі (чи взагалі) усвідомлювати характер і значення вчинюваних проти неї злочинних дій, чинити опір або уникнути злочинного посягання, в той час як особа, яка вчинювала посягання могла і повинна була усвідомлювати, що потерпіла особа перебуває в такому стані.
Зміст
Чинники, які обумовлюють безпорадний стан
Безпорадний стан у багатьох джерелах розглядається як специфічний «фізичний» чи «психологічний» стан потерпілої особи, який може бути зумовлений низкою чинників, зокрема: а) малолітній вік; b) фізичні вади; c) розлад душевної діяльності; d) хворобливий стан; e) непритомний стан; f) стан сильного алкогольного сп’яніння; g) стан сильного наркотичного сп’яніння (під дією наркотичних засобів); h) загіпнотизованість та ін.
Перелік обставин які дають підстави вважати особу такою, що перебуває у безпорадному стані є певною мірою дискусійним. Окрім наведених вище, у зарубіжній кримінально-правовій літературі до факторів, які вказують на наявність безпорадного стану у людини, пропонують також відносити: а) недієздатні особи; b) особи похилого віку; с) вагітні жінки; d) неграмотні особи або особи які страждають на розлади мовлення тощо.
Суть поняття безпорадного стану
Необхідно враховувати, що поняття безпорадного стану включає в себе не лише стан потерпілої особи чи її окремі особистісні якості, але й, обов’язково, винну особу та характер зв’язків між потерпілим (який перебуває в безпорадному стані) та злочинцем (який користується цим безпорадним станом потерпілого).
Іншими словами, про безпорадний стан коректно говорити в тих випадках, коли злочинець усвідомлює його з боку потерпілого та користується цим станом для вчинення злочину…
Приклади безпорадного стану потерпілої особи
У вітчизняній судовій практиці існує чимало “класичних” ситуацій коли злочин вчинюється щодо особи, яка перебувала у безпорадному стані. Наприклад, злочинець з метою крадіжки проникає у начебто порожнє житло та раптово потрапляє на хлопчика 7 років, якому говорить що він «рятівник» і повинен терміново винести всі цінні речі поки будинок ще не згорів; або, наприклад, злочинець, побачивши дівчину в стані сильного алкогольного сп’яніння (чи власноруч довівши її до такого стану), вчиняє всупереч її волі статевий акт з нею, через звичайну нездатність в такому стані чинити опір; або цигани, для зняття «порчі» з батьків забирають дорогоцінності, які сказали перед цим винести з хати, малолітній дівчинці, яка хотіла врятувати родину тощо.
Визначення поняття безпорадний стан
Визначення поняття безпорадного стану, як правило, у кримінальному законодавстві не подається, воно розробляється в межах судової практики та теорії кримінального права, водночас, вказівки на вчинення злочинних дій стосовно осіб, які перебувають у безпорадному стані у вітчизняному кримінальному законодавстві зустрічаються.
У науковій літературі безпорадний стан, ряд вчених (В. Первомайський та ін.) розглядає через призму трьох критеріїв:
- юридичного (факт скоєння проти потерпілого дій, передбачених кримінальним законодавством);
- психологічного (повна або суттєво обмежена відсутність у потерпілого здатності усвідомлювати вчинювані з ним дії та опиратися їм);
- медичного (хворобливі розлади психічної діяльності та ін. хворобливі стани, які істотно обмежують або повністю позбавляють особу здатності до фізичних дій).
Безпорадний стан як ознака злочинів та її закріплення
З використанням безпорадного стану може вчинюватись ціла низка злочинів, причому, в окремих випадках про безпорадний стан потерпілого прямо вказується у диспозиції статті (наприклад, це такі злочини як зґвалтування, насильницьке донорство та ін.), в інших – прямої вказівки у диспозиції не міститься, проте за характером, злочин можна вчинити щодо особи, яка перебуває у безпорадному стані (наприклад, це крадіжка, до якої у судовій практиці, прирівнюється шахрайське заволодіння грошима малолітньої дитини тощо).
У багатьох країнах світу (особливо – країнах колишнього СРСР та східної Європи), безпорадний стан віднесено до обставин, які обтяжують покарання, при цьому, в деяких кримінальних законах – прямо вказується на безпорадний стан, в інших – вказується на окремі його фактори, зокрема, на малолітній або похилий вік, фізичні вади та ін.
