це сукупність факторів, що утворюють безпечну обстановку експлуатації транспорту та здійснення дорожнього руху, в якій не виникає небезпечних ситуацій, які призводять до аварійних ситуацій та дорожньо-транспортних пригод. Безпека руху та експлуатації транспорту є родовим об’єктом (див. Родовий об’єкт) низки злочинів.
Для забезпечення безпеки руху та експлуатації транспорту функціонують окремі нормативно-правові акти, зокрема, правила дорожнього руху, експлуатації транспорту та ін. Переважна більшість діянь, що посягають на безпеку руху та експлуатацію транспорту є злочинами з матеріальним складом, і як правило, винна особа притягається до кримінальної відповідальності лише у випадку заподіяння шкоди життю або здоров’ю людей, або у випадку заподіяння істотної матеріальної шкоди, чи значної шкоди довкіллю.
Кримінально-правові та кримінологічні аспекти безпеки руху та експлуатації транспорту в тій чи іншій мірі досліджувались в Україні в дисертаціях таких вчених як С. Бабанін, В. Ємельяненко, О. Котовенко, Я. Матвійчук. Окреме, ґрунтовне дослідження безпеки руху та експлуатації транспорту здійснене у дисертації В. Мисливого.
