Для правильної кваліфікації дій винних у викрадені чужого майна осіб, необхідно встановити предмет крадіжки. Для того щоб констатувати у діях винного склад крадіжки, необхідно правильно визначити предмет злочину ст.185 КК України. Неправильне визначення предмету, його звуження чи розширення – можуть призвести до неправильної кваліфікації крадіжки.
Аналіз диспозиції ст.185 КК України дозволяє стверджувати, що предметом крадіжки є майно, причому, чуже для винного, яке має певну вартість (наприклад, речі, гроші, цінні метали чи папери та ін.
Зміст
Предмет крадіжки та інших злочинів проти власності
Одного розуміння того факту, що предмет крадіжки – чуже для винного майно недостатньо. Навколишній світ – це безліч предметів та все можливого майна. Проте далеко не все майно, що є чужим для винного, буде становити предмет крадіжки. Крім того, для різних злочинів проти власності за КК України – встановлюється різний предмет.
Законодавець фактично напряму не вказує на конкретний перелік майна у ст.185 КК України, що є його предметом. Водночас, в інших статтях КК України встановлюється спеціальна відповідальність за викрадення певних видів майна. Для того, що визначити яке майно може бути предметом крадіжки, необхідно звернутись до тлумачення та норм чинного законодавства.
Не вдаючись до подробиць зауважимо про те, що доктрина кримінального права базується на тому, що предметом злочинів проти власності може бути майно, яке наділене наступними ознаками:
- фізична ознака (його можна вилучити чи привласнити, спожити, знищити тощо);
- економічна ознака (воно повинно мати мінову та споживчу вартість);
- юридична ознака (воно повинно бути чужим для винного, не належати йому).
Предмет крадіжки за ст.185 КК України
Таким чином, підсумовуючи наведені вище ознаки можно сказати наступне з приводу розглядуваного питання (поняття):
предмет крадіжки – це чуже для винного майно, яке має певну вартість, може бути викрадене, привласнене, спожите, знищене тощо, яке не є предметом інших злочинів, передбачених окремими статтями Особливої частини КК України
В розрізі даного взиначення, вагоме значення має визначення вартості предмету злочину передбаченого ст.185 КК України. Сама по собі річ матеріального світу у звязку з її таємним викрадення у власника – не утворює злочину. Необхідно, щоб вартість такого майна дорівнювала певній сумі, яка щорічно встановлюжться законодавцем.
Визначення вартості предмету крадіжки
Отже, незважаючи на викладене, недостатньо встановити предмет ст.185 КК України, адже для визначення частини статті слід визначити його вартість. Як вже відмічалось, речі, які не мають вартості взагалі, матеріальної ознаки – не можуть бути предметом крадіжки. Те майно, що вибуло з законного володіння особи в результаті викрадення, повинне бути оцінене з урахуванням роздрібних цін вартості такого майна, на момент викрадення.
Як відомо, кримінальна відповідальність за крадіжку настає лише в тому разі, коли вартість викраденого перевищує 0,2 нмдг. До цього, настає адміністративна відповідальність за крадіжку.
Що не є предметом крадіжки за ст.185 КК України
Не є предметом крадіжки майно, що немає ніякої споживної та мінової вартості. Не є предметом крадіжки також і деякі предмети матеріального світу, вилучення яких, за своєю суттю, утворю склад іншого злочину. Таємне викрадення, при цьому, розглядається лише як спосіб заволодіння такими предметами.
Наприклад, не визнається предметом крадіжки вогнепальна зброя. Безумовно, вона має мінову вартість, коштує чималих грошей, однак законодавець викрадення такого предмету, подальше його привласнення – вважає злочином проти громадської безпеки. Через це, у випадку викрадення такої зброї, дії винного належить кваліфікувати за ч.1 ст.262 КК України, а не за ст.185 КК України. Так само справа обстоїсть і з деякими іншими речами. Зокрема, не є предметом крадіжки також і наркотичні чи психотропні речовини, вибухові пристрої, транспортні засоби та ін. Викрадення даних предметів передбачає посягання на інший об’єкт, а тому утворює склад інших злочинів.
Як кваліфікувати діяння при викраденні майна, що не становить предмет крадіжки
Дії з викрадення майно, що за чинним законодавством не становить предмет крадіжки, кваліфікуються за іншими статтями КК України. Стаття визначається за видом та сутністю того майна, яке викрадається.
На сьогодні, існують такі варіанти викрадення деякого майна, в результаті чого дії винного не кваліфікуються як крадіжка за ст.185 КК України:
- крадіжка наркотиків (ст. 306 КК України);
- крадіжка зброї (ст. 262 КК України);
- крадіжка (угон) автомобіля (ст. 289 КК України);
- крадіжка лісу та природних ресурсів з їх природного середовища;
- крадіжка майнових прав (ст. 176 КК України);
- крадіжка об’єктів інтелектуальної та промислової власності (ст. 176, 229 КК України);
- крадіжка речей, які належали загиблим (відсутність складу крадіжки взагалі);
- тощо…
Відмінність предмету та об’єкту крадіжки
Необхідно розрізняти предмет крадіжки та її об’єкт. Різниця між предметом злочину та об’єктом – неодноразово висвітлювалась у кримінально-правовій літературі. Коротко підсумовуючи найбільш головні моменти можна зазначити наступне: об’єкт крадіжки – це те на що посягає злочин, і цим благом є право власності, а не майно; предмет крадіжки – це річ матеріального світу (майно), з протиправним таємним вилученням якого у потерпілого припиняється право власності та можливість розпорядитись цим майном згідно з нормами цивільного законодавства.
Об’єкту крадіжки – завжди заподіюється шкода (навіть у випадку крадіжки, яка не вдалася – замаху), в той же час, предмету крадіжки шкода як правило, не заподіюється. Винний може помилитись в предметі крадіжки (наприклад, викрасти не те майно, на яке розраховував), але завжди посягає на той самий об’єкт – право власності. Таким чином, об’єкт даного злочину – благо, право власності, а предмет – конкретна річ матеріального світу (окрім деяких, що не входять до предмету крадіжки) яка викрадається винним.
