Юшина Ю.В. Посягання проти правосуддя, що здійснюються у процесі перевірки інформації про вчинені або підготовлювані злочини (кримінально-правовий аспект) [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Юшина Юлія Володимирівна ; Класич. приват. ун-т. – Запоріжжя, 2012. – 20 с.
[su_button url=”http://crimpravo.com/wp-content/uploads/2017/01/YUshina-YU.V.-Posyagannya-proti-pravosuddya-shho-zdijsnyuyutsya-u-protsesi-perevirki-informatsiyi-pro-vchineni-abo-pidgotovlyuvani-zlochini-kriminalno-pravovij-aspekt.pdf” style=”soft” background=”#fc0400″ size=”5″ radius=”5″ icon=”icon: cloud-download”]Завантажити PDF[/su_button][su_spacer]
Анотація до автореферату
Дисертація Юшина Ю.В. присвячена обґрунтуванню доцільності взяття під кримінально-правову охорону діяльності органів і осіб, які сприяють суду в здійсненні функції правосуддя на етапі перевірки інформації про вчинені або підготовлювані злочини, а також необхідності встановлення однакового рівня захисту учасників кримінального процесу від протиправних посягань, незалежно від їх статусу.
У першому розділі дисертації Юшина Ю.В. обґрунтовано, що діяльність з розгляду і вирішення інформації про злочини є складовою частиною діяльності зі сприяння здійсненню правосуддя. Її метою є встановлення наявності або відсутності в скоєному діянні ознак складу злочину. Доведено, що передумовами належного здійснення правосуддя є (повинні бути): захищена нормами кримінального права можливість безперешкодного звернення громадян з відповідною заявою до правоохоронного органу; його прийняття, реєстрація і законний дозвіл; відсутність протиправних дій з боку посадових осіб, уповноважених на його перевірку; припинення кримінально-правовими засобами незаконного впливу, як на заявника, так і на інших учасників цього етапу.
Другий розділ дисертації Юшина Ю.В. присвячений кримінально-правовому аналізу об’єктивних ознак суспільно небезпечних діянь, що вчиняються на даному етапі кримінального процесу. Обґрунтовано, що під родовим об’єктом злочинів проти правосуддя слід розуміти суспільні відносини, що забезпечують нормальну процесуальну діяльність прокурора, слідчого, органу дізнання і судді по правильному і об’єктивного розгляду і вирішення інформації про вчинені або підготовлювані злочини, а також процесуальну діяльність інших органів і осіб, які сприяють суду і правоохоронних органів в досягненні цілей і завдань правосуддя. Проведено аналіз форм здійснення об’єктивної сторони перешкоджання здійсненню правосуддя, до яких віднесено завідомо незаконні: відмова в порушенні кримінальної справи; припинення і призупинення кримінальної справи; скасування прокурором постанови про порушення кримінальної справи, а також відмова в прийнятті та ухилення від реєстрації заяв або повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини. Кваліфікуючими ознаками основного складу, передбаченого пропонованої кримінально-правовою нормою визначено: фальсифікація матеріалів перевірки (вилучення фактичних даних), тяжкі наслідки (вчинення особою нового тяжкого або особливо тяжкого злочину), корисливі мотиви (бажання винного отримати будь-яку вигоду матеріального характеру або позбутися від матеріальних витрат ), інші особисті мотиви (отримати спеціальне звання і т.п.).
Запропоновано розширити коло потерпілих, зазначених у ст. 386 КК України, шляхом включення в нього заявника, спеціаліста, перекладача. Викладено поняття “шантаж” як “розголошення відомостей, які вони бажають зберегти в таємниці”. Як способи вчинення цього злочину запропоновано передбачити загрози викрадення або позбавлення волі людини та загрозу застосування катувань. Обґрунтовано, що примус до дачі пояснень призводить до прийняття незаконних процесуальних рішень, чим завдається шкода інтересам, цілям і задачам правосуддя. Аналогічний збиток завдається і в результаті розголошення даних матеріалів перевірки інформації про скоєні злочини.
У третьому розділі дисертації Юшина Ю.В. досліджуються питання, пов’язані з характеристикою суб’єктів і суб’єктивної сторони зазначених суспільно небезпечних діянь. Акцентовано увагу на тому, що термін “свідомо” виступає в якості критерію розмежування дисциплінарного проступку чи правопорушення від злочину.