Бобонич Є.Ф. Порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг: кримінально-правова характеристика (ст. 202 Кримінального кодексу України) : автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.08 / Євген Федорович Бобонич / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2009. – 19 с.
[su_button url=”http://crimpravo.com/wp-content/uploads/2017/01/Bobonich-YE.F.-Porushennya-poryadku-zajnyattya-gospodarskoyu-diyalnistyu-ta-diyalnistyu-z-nadannya-finansovih-poslug-kriminalno-pravova-harakteristika.pdf” style=”soft” background=”#fc0400″ size=”5″ radius=”5″ icon=”icon: cloud-download”]Завантажити PDF[/su_button][su_spacer]
Анотація до автореферату
Дисертація Бобонич Є.Ф. є комплексним дослідженням питань кримінальної відповідальності за порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг. Звертається увага на те, що за дії, передбачені ст. 202 КК України, раніше була передбачена відповідальність ст.ст. 148, 148-3, 150, 151, 154, 155-6 КК України (УРСР) 1960 року. Юридичні склади порушення порядку зайняття господарською діяльністю (незаконне підприємництво) та діяльністю з надання фінансових послуг (незаконна банківська діяльність) з окремими відмінностями характерні для сучасного кримінального законодавства країн СНД і Балтії, але не характерні для країн романо-германської системи права.
В роботі Бобонича Є.Ф. досліджуються родовий, видовий і безпосередній об’єкти злочину. Об’єктивна сторона складів злочину, передбаченого ст. 202 КК України, на думку автора, включає два обов’язкових дії: перше – вчинення фактичного господарського дії – виробництво (виготовлення і реалізація) продукції, надання послуг, виконання робіт без належної легітимації господарської діяльності; друге – отримання доходу від першої дії у великих розмірах. Отримання доходу у великому розмірі не може розглядатися в якості наслідків першої дії, оскільки може передувати, супроводжувати або слідувати за першою дією. Укладання договорів з порушенням порядку належної легітимації господарської діяльності не містить ознак злочину, склади якого передбачені ст. 202 КК України (за винятком ситуацій коли укладення договору вже саме є господарським дією – господарської послугою), а регулюється нормами Цивільного та Господарського кодексу України про визнання договорів недійсними.
Бобоничем Є.Ф. підтримується позиція, що суб’єктом злочину, передбаченого ст. 202 КК, може бути фізична особа, яка здійснює господарську дію і на яку покладено обов’язок легітимації господарської діяльності. Працівники, які здійснюють трудову функцію, і учасники господарського товариства, які здійснюють економічну функцію капіталу, не можуть визнаватися виконавцями (співвиконавцями) злочину, передбаченого ст. 202 КК України.
У роботі Бобонича Є.Ф. обґрунтовується, що споживачі незаконно реалізованої продукції, наданих послуг і виконаних робіт, що здійснюються з порушенням порядку здійснення господарської діяльності, не можуть бути визнані співучасниками цього злочину, оскільки їх інтереси з суб’єктом злочину носять зустрічний характер. Сформульовано правило кваліфікації, згідно з яким дії зустрічного характеру (купівля-продаж) не є співучастю в одному злочині.
З суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом і відсутністю корисливих мотивів. У зв’язку з цим обґрунтовується кваліфікація дій, спрямованих на імітацію господарського виробництва з метою корисливого збагачення як корисливий злочин проти власності за ст.ст. 190, 191 КК України або за ст. 225 КК України.
У роботі Бобонич Є.Ф. проводиться аналіз спеціального складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 202 КК України, розглядаються питання розмежування із суміжними складами злочину і розглядаються питання кваліфікації за сукупністю злочинів. У роботі обґрунтовується, що розмежувальних ознакою злочинів, передбачених ст.ст. 202, 203 КК України, виступає спеціальна правоздатність господарюючого суб’єкта, в зв’язку з чим вносяться пропозиції щодо зміни окремих положень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності». Проводиться розмежування понять «доходу» від незаконної господарської діяльності і «корисливого збагачення» як ознаки окремих корисливих злочинів проти власності.
В результаті дослідження Бобоничем Є.Ф. формулюються теоретичні висновки і пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України та практики його застосування.