Берзін П.С. Незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг: аналіз складів злочину, передбаченого ст. 229 КК України : Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.08 / П.С. Берзін / Акад. адвокатури України. – К., 2004. – 22 с.
[su_button url=”http://crimpravo.com/wp-content/uploads/2017/01/Berzin-P.S.-Nezakonne-vikoristannya-zasobiv-individualizatsiyi-uchasnikiv-gospodarskogo-oborotu-tovariv-ta-poslug-analiz-skladiv-zlochinu-peredbachenogo-st.-229-KK-Ukrayini.pdf” style=”soft” background=”#fc0400″ size=”5″ radius=”5″ icon=”icon: cloud-download”]Завантажити PDF[/su_button][su_spacer]
Анотація до автореферату
Дисертація Берзін П.С. є комплексним науковим дослідженням проблем кримінально-правового аналізу незаконного використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів і послуг (ст. 229 КК України) з детальним розкриттям змісту ознак складів даного злочину.
На підставі аналізу об’єкта даного злочину Берзіним П.С. визначено самостійне місце останнього в системі злочинів, які зазіхають на право інтелектуальної власності. По-новому визначається предмет даного злочину, їм автор пропонує вважати інформацію, окремими формами прояву якої є знаки для товарів і послуг (торгові марки), фірмові найменування, кваліфіковані зазначення походження товару.
Берзін П.С. доводить, що з об’єктивної сторони складу злочину, передбачений ч. 1 ст. 229 КК України, характеризується трьома обов’язковими ознаками: а) діянням у вигляді незаконного використання знака для товарів і послуг (торговельної марки), фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару або іншого умисного порушення права на ці об’єкти права інтелектуальної власності; б) наслідком у вигляді заподіяння матеріальної шкоди у великому розмірі; в) причинним зв’язком між вказаними діянням і наслідком.
Дослідження всіх ознак складів злочину, передбаченого ст. 229 КК України, дозволило провести обґрунтоване відмежування останнього від інших злочинів.
Автором дається визначення ряду понять: “незаконне використання, порушення права”, “знак для товарів і послуг”, “торгова марка”, “фірмове найменування”, “комерційне найменування”, “кваліфіковане зазначення походження товару”, “матеріальна шкода”. Досліджується зміст термінологічного звороту “службовою особою з використанням посадового становища щодо підлеглої особи”.
Вперше на рівні монографічного дослідження розглядаються питання кваліфікації незаконного використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів і послуг за чинним КК України. Обґрунтовується власне розуміння заподіяння матеріальної шкоди від незаконного використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, який може складатися з будь-яких засобів (в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах), які суб’єкт права інтелектуальної власності витратив як компенсацію відновлення свого порушеного права на них (реальні збитки), а також тих сум, які б такий суб’єкт реально отримав від особи, яка порушила його право (права) на дані об’єкти права інтелектуальної власності, в разі використання або надання ліцензії на використання такого права (прав) в порядку , передбаченому законодавством, тобто як неотримане винагороду за користування або за надання ліцензії на використання прав на такі об’єкти права інтелектуальної власності (упущена вигода).
У роботі Берзіна П.С. обґрунтовується необхідність створення єдиної збалансованої системи кримінально-правових норм, що забезпечують охорону права інтелектуальної власності та його об’єктів, пропонується об’єднати ст. ст. 176, 177, 229, 231, 232 КК України в окремий розділ VI1 “Злочини, що посягають на право інтелектуальної власності” Особливої частини КК України. Сформульовано практичні рекомендації для правильного застосування відповідних кримінально-правових норм в слідчо-прокурорської та судової практики, а також пропонується нова редакція ст. 229 КК України та зміни до Закону України “Про правову охорону знаків для товарів і послуг”.