Батиргареєва В. С. Кримінологічні засади запобігання рецидивній злочинності в Україні: автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.08 / В. С. Батиргареєва ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2010. – 47 с.
[su_button url=”http://crimpravo.com/wp-content/uploads/2017/01/Batirgareyeva-V.-S.-Kriminologichni-zasadi-zapobigannya-retsidivnij-zlochinnosti-v-Ukrayini.pdf” style=”soft” background=”#fc0400″ size=”5″ radius=”5″ icon=”icon: cloud-download”]Завантажити PDF[/su_button][su_spacer]
Анотація до автореферату
Дисертація Батиргареєвої В.С. присвячена комплексному дослідженню на значному емпіричному матеріалі теоретичних і практичних проблем сучасної рецидивної злочинності в Україні та розробці основ її попередження.
У роботі Батиргареєвою В.С. розкриваються концептуальні підходи до визначення рецидиву злочинів у вітчизняному кримінальному законодавстві, аналізуються проблеми соціальної оцінки суспільної небезпечності рецидивної преступності і досліджується структура сучасного рецидиву злочинів у злочинній «кар’єрі» злочинців-рецидивістів.
Вивчення кількісно-якісних показників рецидивної злочинності призвело Батиргареєву В.С. до висновку, що структура сучасного рецидивізму, по-перше, зазнала значних змін, а по-друге, ізоморфна структурі всієї злочинності за основними кримінологічних значущих груп злочинів. Крім того, відзначається погіршення кількісно-якісних характеристик рецидивної злочинності жінок і неповнолітніх. Разом з тим приділено увагу співвідношенню рецидивної і професійної злочинності, дослідження сутності злочинної «кар’єри» рецидивістів.
Аналізуються проблемні питання особистості рецидивного злочинця, відстоюється теза про те, що рецидивісти – типові представники злочинного світу, яких відрізняє повністю усвідомлене ставлення до вчинення нових умисних злочинів. При цьому в дисертації викладаються ознаки, що свідчать про підвищену суспільну небезпеку рецидивістів, яка пролонгується фактично на невизначений термін.
Вивчення особистості злочинців-рецидивістів дало можливість Батиргареєвій В.С. розробити їх типологію, яка має не тільки теоретичне, а й прикладне значення. Типологія проводиться з урахуванням комплексного критерію, пов’язаного з феноменом злочинної «кар’єри», яка є у будь-якого рецидивіста.
Разом з тим обґрунтовується необхідність розгляду злочинного рецідівізма також в форматі злочинності осіб з психічними відхиленнями як однієї з умов підвищення ефективності роботи із соціальної адаптації рецидивістів.
Батиргареєвою В.С. проводиться диференціація факторів рецидивної злочинності з урахуванням положень поширених в зарубіжній кримінології теорій походження злочинності (соціальної дезорганізації (аномії), диференціальної асоціації (навчання) та стигматизації (таврування)). При цьому значне місце в генезі рецидивної злочинності приділяється аналізу ролі кримінальної субкультури, фактору позбавлення волі, стосовно суспільства до рецидивістів і т.д.
Значна увага приділяється численних питань створення ефективної системи попередження даного виду злочинів, визначення місця і ролі загально і спеціально-кримінологічних заходів структурі державної політики протидії рецидивної злочинності, можливостям соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, та ін. Робиться висновок, що самої оптимальною стратегією боротьби з рецидивною злочинністю є попередження злочинності первинної і, в крайньому випадку, активна допомога в соціальній адаптації після засудження особи в перший раз, оскільки вже друге засудження (особливо до позбавлення волі) можна розцінювати як критичний момент у злочинній «кар’єрі» рецидивіста.
Після засудження вдруге сподіватися на безповоротне повернення людини до законослухняному способу життя годі й говорити. Заявляється, що, розробляючи систему запобіжних заходів, суспільству не доводиться розраховувати на виправлення більшості рецидивістів, оскільки вони непоправні, а їхня кримінальна активність припиняється тільки з їх смертю. Однак суспільство, намагаючись допомогти колишнім засудженим, не повинна економити на допомозі і виключати можливість успішного повернення до правослухняної способу життя нехай навіть незначної частини рецидивістів.
На підставі проведеного дослідження Батиргареєвою В.С. сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення практики боротьби з рецидивною злочинністю в Україні.