це один з різновидів організаторської діяльності (див. Організатор), який полягає у тому, що особа (організатор) вчинює дії спрямовані на управління процесом підтримання функціонування (забезпечення існування та збереження організованості) організованої групи чи злочинної організації як стійкого об’єднання осіб та/або здійснення ними злочинної діяльності.
Зміст
Управління процесом підтримання функціонування організованої групи чи злочинної організації
У кримінально правовій літературі вказується, що управління процесом підтримання функціонування організованої групи чи злочинної організації як стійких організаційних об’єднань функціонально полягає у:
- забезпеченні дотримання загальних правил поведінки, підтриманні дисципліни;
- вербуванні нових членів;
- розподілі (перерозподілі) функціональних обов’язків членів;
- плануванні вчинення конкретних злочинів або здійсненні злочинної діяльності в цілому;
- вдосконаленні організаційної структури об’єднання;
- організації заходів щодо прикриття діяльності об’єднання та ін.
Управління процесом здійснення організованою групою чи злочинною організацією злочинної діяльності
В свою чергу, управління процесом здійснення організованою групою чи злочинною організацією злочинної діяльності (тобто, вчинення конкретних злочинів) передбачає:
- визначення мети і напрямів такої діяльності, конкретних завдань, які висуваються перед групою чи організацією, їх структурними частинами чи окремими учасниками;
- ініціювання здійснення певного виду злочинної діяльності чи вчинення конкретних злочинів, визначення їх об’єкта, способу вчинення;
- об’єднання та координацію дій окремих учасників, структурних частин об’єднань та ін.
Керування організованою групою чи злочинною організацією та форми здійснення
Процес керування організованою групою чи злочинною організацією може здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, доручень, проведення інструктажів, організації звітів про виконання тих чи інших дій, прийнятті рішень про застосування заходів впливу щодо членів злочинного об’єднання за невиконання доручень його керівництва або порушення прийнятих у ньому правил поведінки тощо.
В тих випадках, якщо конкретні дії організаційного характеру утворюють самостійний склад злочину (наприклад, створення злочинної організації), особу, яка їх вчинила (тобто, утворила таке об’єднання чи керувала ним), слід визнавати не організатором, а виконавцем такого злочину, при цьому, її дії належить кваліфікувати за відповідною статтею Особливої частини кримінального закону.
