це пасивна поведінка особи, що полягає в неповідомленні про підготовлювальний, вчинюваний або вчинений злочин відповідним державним органам. Неповідомлення про злочин є одним з різновидів причетності до злочину (див. Причетність до злочину). Неповідомлення про злочин являє собою виключно пасивну діяльність (більш точно – абсолютну, чисту бездіяльність).
Зміст
Відповідальність за неповідомлення про злочин
У значній частині кримінальних законів країн світу (та у переважній більшості країн колишнього СРСР) за неповідомлення про злочин не передбачається кримінальної відповідальності. У кримінально правовій літературі вказується, що навіть в незалежності від того, було чи не було таке неповідомлення заздалегідь обіцяно, злочином воно не визнається, проте якщо у діях особи яка неповідомляє містяться ознаки іншого самостійного складу злочину, вона підлягає за нього кримінальній відповідальності.
Точки зору у науковій літературі
Водночас, саме питання щодо відсутності кримінальної відповідальності за неповідомлення про злочин є дискусійним у науковій літературі. Так, ряд авторів (М. Бажанов, В. Сташис, В. Тацій та ін.) вказує, що неповідомлення про вчинений злочин навіть у випадках, коли воно було заздалегідь обіцяним не є кримінально караним.
Таку точку зору оспорюють інші автори (В. Навроцький, М. Мельник та ін.), при цьому, вказуючи, що у кримінальному законі найчастіше існує принаймні три-чотири склади злочинів, коли за неповідомлення про злочиніншої особи настає кримінальна відповідальність (наприклад, у більшості країн криміналізовано неповідомлення службовою особою за злочин вчинений підлеглими чи підконтрольними їй особами; маже у всіх кримінальних законах криміналізовано такі діяння як: завідомо неправдиве показання (яке в свою чергу, може полягати у наданні показань, спрямованих на приховування відомостей про злочин іншої особи); відмова давати показання (яка, наприклад, вчиняються з метою неповідомлення про злочин, вчинений іншою особою) та ін.
Відмінність неповідомлення про злочин від його приховування
Неповідомлення про злочин необхідно відрізняти від приховування злочину (див. Приховування злочину), при чому основним критерієм їх розрізнення є активність/пасивність дій особи (приховування – це лише активна діяльність, неповідомлення – виключно пасивна діяльність)
