це окремі моменти, частини, складові процесу кваліфікації злочинів, що виділяються в межах окремих її стадій (див. Стадії кваліфікації). У науковій та навчальній літературі відмічається, що між окремими стадіями й етапами кваліфікації злочинів існує діалектичний зв’язок.
Етапи кваліфікації злочину: види та класифікація
При цьому, у спеціальній літературі наявні різні точки зору з приводу загальної кількості, видів, назв та змісту стадій та етапів кваліфікації злочинів. Серед найбільш поширених можна виділити такі точки зору:
- В. Кудрявцев пропонує виділяти: a) порушення кримінальної справи за тією чи тією статтею КК; b) притягнення особи як обвинуваченого; c) складання обвинувального висновку; d) віддання до суду; e) винесення обвинувального вироку; f) зміни вироку в порядку касації або нагляду;
- С. Тарарухін пропонує виділяти: a) порушення кримінальної справи; b) пред’явлення обвинувачення; c) складання обвинувального висновку; d) перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком; e) віддання до суду; f) судовий розгляд справи; g) винесення вироку; h) апеляційний розгляд; i) касаційний розгляд;
- О. Наумов, А. Новіченко виділяють: а) встановлення фактичних обставин справи, що полягає в аналізі об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують вчинене діяння та суб’єкта злочину; b) встановлення кримінально-правової норми, котра передбачає суспільно небезпечне діяння, що кваліфікується; c) встановлення тотожності ознак кваліфікованого суспільно небезпечного діяння з ознаками певного складу злочину, передбаченими знайденою кримінально-правовою нормою;
- Б. Курінов, Є. Сухарєв та ін. виділяють: а) встановлення загальних ознак злочину; b) встановлення родових ознак посягання; c) визначення конкретної кримінально-правової норми, що передбачає відповідальність за вчинене посягання;
- В. Навроцький виділяє: а) упорядкування зібраних фактичних даних; b) висунення версій кваліфікації; c) розмежування діянь; d) виявлення правової норми (норм), яка підлягає застосуванню; e) доведення наявності ознак складу злочину; f) визначення стадії вчинення злочину; g) оцінка діяння, скоєного спільно кількома особами (суб’єктами); h) оцінка діяння, передбаченого кількома нормами; i) оцінка суспільної небезпечності діяння; j) визначення наявності обставин, які усувають злочинність діяння; k) формулювання результатів кваліфікації; l) мотивування кваліфікації.
Етапи кваліфікації та стадії кваліфікації співвідносяться таким чином, що кожна стадія кваліфікації включає в себе кілька відповідних етапів кваліфікації.
