це дефініція, яка описує відповідні правові явища, що є спільними для всіх або більшості складів злочинів, визначає ті чи інші кримінально-правові інститути, порядок їх застосування. Іншими словами, диспозиція кримінально-правової норми в Особливій частині кримінального закону це стандарти забороненої (злочинної) поведінки певного виду. При цьому, текстуально диспозиція кримінально-правової норми в Особливій частині кримінального закону описують лише специфічні для відповідного виду злочину ознаки, в той час як інші необхідні ознаки, що є спільними для багатьох злочинів, законодавець вказує в нормах Загальної частини кримінального закону.
В свою чергу, для з’ясування відповідних ознак користуються моделлю складу злочину (див. Склад злочину), за якою законодавець описує будь-який злочин. Диспозиції кримінально-правової норми в Особливій частині кримінального закону побудовані за принципом логічної норми.
Види диспозицій кримінально-правових норм
У кримінальному праві для опису ознак складу конкретного злочину законодавець, як правило, використовує один із чотирьох видів диспозицій: 1) просту; 2) описову; 3) відсильну; та 4) бланкетну (див. відповідні терміни).
Інколи виділяють також змішану диспозицію (див. Змішана диспозиція).