це один зі спеціальних (галузевих) принципів кримінального права (див. Принципи кримінального права), згідно з яким, всі діяння вчинені в складі групи осіб визнаються такими, що мають підвищену суспільну небезпеку.
Принцип більшої карності групового злочину проявляється у більшості кримінальних законів країн світу в тому, що за винятком невеликої кількості складів злочинів, переважна більшість правових норм про відповідальність за злочини вчинені з умислом містять низку кваліфікуючих ознак як то, вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, або ж взагалі – організованою групою. Окрім цього, вчинення відповідного діяння групою осіб за попередньою змовою, як правило, визнається обставиною, яка значно обтяжує відповідальність винної особи та співучасників.
Такий підхід законодавця до групової злочинної діяльності є цілком виправданим, адже практика свідчить, що вчинення багатьох злочинів значно полегшується у випадку багатосуб’єктної злочинної діяльності (наприклад, потерпілому значно складніше відбитися від посягання двох та більше осіб, аніж від посягання однієї особи), а в окремих випадках – ряд злочинів взагалі фактично можна вчинити лише в складі групи осіб, з їх активною допомогою.