це термін, який використовується у кримінальному праві в якості синонімічного до терміну «Виявлення наміру». Термін голий умисел активно використовуєтсья у побуті, та демонструє фактичну відсутність актвиних дій які спрямовані на створення умов та початок виконання об’єктивної сторони злочину.
Зміст
Голий умисел – приклад ситуації
Прикладом на якому можна прослідкувати суть данного поняття, можна вважати ситуацію, у які одна особа, не підкріплюючи зовнішніми діями свої вислови, привселюдно заявляє, що хоче когось вбити чи комусь помститися. В даному випадку відсутні будь-які підстави для притягнення такої особи до відповідальності, адже в її діях не простежується наявність ані готування до злочину, ані замаху на злочин. Від поняття голий умисел необхідно відрізняти деякі специфічні склади злочинів. Наприклад, не є голим умислом погроза вбивством щодо певної особи, якщо у останньої були реальні підстави побоюватись вчинення відповідних дій, або не можна вважати що вислови стосовно порушення територіальної цілісності та недоторканості держави – голий умисел, адже останні (так само як і погроза вбивством) вже на стадії привселюдного проголошення являють собою закінчені склади злочинів, через підвищену суспільну небезпечність.
Відповідальність за голий умисел
За загальним правилом та доктриною кримінального права, за голий умисел відповідальність не настає. Виключення становлять окремі склади злочинів, які зовні лише схожі на формування “голого умислу”. У кожній державі є низка відповідних складів. Деякі вчені звертають увагу, що у чинному законодавстві Укарїни, наразі можна знайти приклади притягнення до відповідальності за виявленний намір, зокрема, чинна редакція ст.368 КК Укарїни, за частиною першою якої, передбачається притягнення до кримінальної відповідальності за “прийняття пропозиції…”, що у доктрині кримінального права розглядається безумовно, як голого умислу.