Ященко А.М. Примирення з потерпілим у механізмі кримінально-правового регулювання : Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.08 / А.М. Ященко / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2006. – 20 с.
[su_button url=”http://crimpravo.com/wp-content/uploads/2017/01/YAshhenko-A.M.-Primirennya-z-poterpilim-u-mehanizmi-kriminalno-pravovogo-regulyuvannya.pdf” style=”soft” background=”#fc0400″ size=”5″ radius=”5″ icon=”icon: cloud-download”]Завантажити PDF[/su_button][su_spacer]
Анотація до автореферату
У дисертації Ященко А.М. досліджується місце примирення з потерпілим у механізмі кримінально-правового регулювання. Автор вивчає історію виникнення цього феномена, аналізує його доктринальні визначення, з’ясовує суб’єктний склад. В результаті дослідження кримінально-правової природи примирення з потерпілим вперше відзначається, що у вітчизняному кримінальному праві формується функціональний інститут примирення, який в процесі кримінально-правового регулювання “працює” з такими предметними інститутами як звільнення від кримінальної відповідальності, призначення покарання, звільнення від покарання або його відбування.
В роботі Ященко А.М. розглядається питання про роль примирення в відновному правосудді. Відзначається, що примирення є центральним його ланкою, головною функцією якого є відновлення в найкоротші терміни допреступного стану суспільних відносин. Підкреслюється, що функціональна спрямованість інституту примирення в механізмі кримінально-правового регулювання дозволяє говорити про повне і часткове відновлення з його допомогою такого становища. У зв’язку цим даний феномен досліджується в інституті звільнення від кримінальної відповідальності, а також в рамках її реалізації.
Ященко А.М. звертає увагу, що найбільший розвиток в порівнянні з іншими предметними інститутами кримінального права, примирення як його функціональний інститут отримав в інституті звільнення від кримінальної відповідальності. При звільненні від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим можна говорити про повне відновлення допреступного положення в суспільстві, оскільки задовольняються інтереси потерпілого, особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і держави. Механізм реалізації такого звільнення, на думку дисертанта, включає в себе передумову, а також обставини, що характеризують підставу і умови. Передумовою звільнення виступає суспільно небезпечне діяння, передбачене Особливою частиною КК, підставою – примирення, а умовами – вчинення суспільно небезпечного діяння вперше і невеликої тяжкості.
В рамках реалізації кримінальної відповідальності, Ященком А.М. зазначається, що функціональний інститут примирення впливає на кримінальне покарання, що виявляється в тому, що примирення є обставиною, яка пом’якшує покарання та враховується при вирішенні питання про призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. Автор обґрунтовує доцільність введення в кримінальне законодавство положення про фіксований зниженні покарання за наявності пом’якшувальних обставин, що характеризують позитивне постпреступное поведінку, зокрема, при наявності такої обставини як примиренням з потерпілим.
У роботі Ященко А.М. відзначається, що примирення з потерпілим необхідно враховувати і в рамках такої форми реалізації кримінальної відповідальності як звільнення від покарання. Автор вказує, що якщо особа вчинила суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки злочину середньої тяжкості і примирилася з потерпілим, його за чинним законодавством можна звільнити від кримінального покарання як таке, яке довело відсутність своєї суспільної небезпеки, при наявності інших умов, передбачених законом. З огляду на запропоновані ним зміни кримінального законодавства, спрямовані на розширення сфери застосування примирення, автор пропонує встановити обов’язкове звільнення від покарання в тих випадках, коли є підстави і умови для його здійснення при здійсненні суспільно небезпечного діяння середньої тяжкості.
Ященко А.М. обґрунтовано, що примирення з потерпілим доцільно враховувати також і в рамках останньої форми реалізації кримінальної відповідальності – звільнення від відбування покарання, зокрема, при звільненні від відбування покарання з випробуванням, а також умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Автором підкреслюється, що при реалізації кримінальної відповідальності відбувається часткове відновлення допреступного положення в суспільстві, в тому сенсі, що початкове положення повертається лише одна сторона викликаного злочином конфлікту – потерпілий. Статус особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, в цьому випадку зазнає змін: щодо нього виноситься обвинувальний вирок суду, призначається покарання, але відбувається повне або часткове звільнення від його відбування.
На підставі проведеного дослідження Ященко А.М. сформульовано ряд теоретичних висновків і висловлені пропозиції щодо вдосконалення кримінально-правового регулювання примирення з потерпілим.